Учебное пособие: Соціальна психологія організацій

Соціально-психологічна регуляція діяльності організацій є винятковою складним і багато аспектним явищем. Одним із шляхів у пізнанні законів цієї регуляції є системна методологія.

Системний підхід передбачає гармонійне взаємне обумовлення феноменів цілісності і структурності – найважливіших ознак організації, які опосередковують всю різноманітність сторін соціально-психологічне регуляції діяльності організації. З цього погляду організації завжді відображаються у площинах трьох соціально-психологічних вимірів Воні є своєрідним видом соціального середовища, яке визначає умови спільні життєдіяльності людей, об'єднаних єдиною організаційною структурою.

1) Організації виступають як форма об'єднання спільноїдіяльностщ різних суб'єктів на основі узагальнення і підлеглості індивідуальних цілей.!

2) Організації – це функціонально-динамічні структури, діяльність яких] породжує, формує і генерує складні комплекси соціально-психологічних процесів і явищ;

3) визначає особливості взаємодії, спілкування і відносин підструктур та суб'єктів організацій.

Кожний вимір необхідно розглядати у системі факторів, які опосередковують структурну цілісність механізмів соціально-психологічної регуляції організаційної життєдіяльності.

I група – фактори просторово утворюючої природи. Специфіка і, особливості спілкування суб'єктів організації завжди визначаються] місцем, яке вони займають у просторі організаційних взаємозв'язків і, взаємозалежностей, рівнем і ступенем їх автономії, мірою самостійності.

Важливішою є власне структурна композиція організаційної взаємодії, різноманітність функцій спілкування в організаційному середовищі, їх спеціалізація. Самостійною характеристикою організації виступає міра її; соціально-психологічної цілісності, гармонії організаційних відносин, рефлексивної однорідності суб'єктів, під структур і організації як цілого.

II група факторів – це явища і процеси, які відображають інтенсивність організаційної життєдіяльності. Перш за все це механізми розв'язування суперечностей і напруженості всередині організації і підвищення ефективності організаційних взаємодій, взаємовідносин; стійкість до зовнішніх дезорганізуючих впливів. У цьому ж аспекті варто розглядати:

- особливості соціально-психологічної організованості, упорядкувані зв'язків, взаємодій і взаємовідносин;

- процеси і можливість компенсації функцій, станів під час динамічних змін внутрішніх і зовнішніх умов організаційного середовища;

- зняття напруги, збереження можливостей адаптації і досягнення цілей, активного ціле покладання і цілеспрямованості.

До III групи факторів належать механізми соціально-психологічної регуляції активності суб'єктів організаційної діяльності. Це система спонукаючих, направляючих і регулюючих сил організаційно значущої поведінки і діяльності. Основу складає різноманітність форм мотивації, яка визначає організаційну життєдіяльність:

- мотивація спонукання організаційно корисної діяльності, особливості творчої активності;

- мотивація направленості на співробітництво, збереження організаційних форм відносин, взаємодопомогу, формування відносин партнерства, взаємної відповідальності, реалізацію мотивів влади і соціально-психологічного впливу;

– мотивація організаційного менталітету, організаційної належності, професіоналізму, а також соціально-психологічні процеси, які формують мотивацію сенсу життя особистості як суб'єкта організаційної життєдіяльності.

Головне завдання сучасних спеціалістів і менеджерів – створити стійкі і надійні соціальні конструкції – організації, розробити технології їх функціонування, оновлення і саморозвитку. Значну роль у цьому процесі відіграє соціальна психологія.

Аналіз підходів до розвитку теорії організацій

План

1. Характеристика основних напрямків вивчення організацій.

2. Соціально-психологічні завдання для вирішення питань з проблем функціонування організації.

3. Систематизація напрямків аналізу організації.

1. Характеристика основних напрямків вивчення організацій

Поняття « організація» охоплює широке коло явищ, феноменів і процесів. Кожна наука дає стале пояснення виходячи із своїх проблем, предмету, параметрів виміру та інших критеріїв. Багатозначність і широта цих значень враховується спеціалістами особливо у тих випадках, коли формулювання проблем має міждисциплінарний характер.

Етимологія (пояснення походження якогось слова) поняття «організація» має давнє і конкретне значення. Однак завдяки вдосконаленню форм і видів людської діяльності кожна сфера знань чи соціального досвіду дає йому своє визначення. Від грецького «органон» іде значення «знаряддя», «інструмент», з латинського оrganizo – це значення «дії» – «влаштовую, створюю»; сучасні мови вживають це поняття для означення самостійної частини, яка функціонально гармонійна цілому.

У контексті цих значень сучасні етимологічні довідники дають групу визначень: