Учебное пособие: Виконання операцій множення і ділення у двійковій системі числення

Виходячи з розглянутих випадків, можна зробити такі висновки.

1. Дії, що виконуються під час множення обернених кодів, залежать від знаку множника.

2. Добуток обернених кодів співмножників дорівнює оберненому коду результату тільки у випадку додатного множника.

3. Якщо множник є від'ємним числом, то обернений код добутку одержується додаванням поправок і до добутку обернених кодів співмножників.

Оскільки поправки мають різну вагу, то послідовність їх додавання залежить від того, з яких розрядів множника починається множення (табл. 3.7).

Приклад 3.7. Помножити обернені коди чисел А = - 0, 10100 і В = 0, 10011, використовуючи метод 1.

Розв'язання . Для даних чисел маємо: [А ]^м _об =11,01011; [В ]_об = 0,10011. Оскільки B >0, то поправки не додаються. Послідовність дій, що виконуються в процесі множення, подані у вигляді табл. 3.8.

Відповідь : [С ]^м _об =11,1010000011; С = - 0, 0101111100.

Таблиця 3.7 - Послідовність додавання поправок для оберненого коду

Методи множення	Е т а п и
З молодших розрядів множника	Додавання	Множення за методом і додатковий зсув на один розряд після його завершення	Додавання
Зі старших розрядів множника	Додавання	Додатковий зсув на один розряд і після нього множення за методом	Додавання

Таблиця 3.8 - Перший приклад множення обернених кодів

Приклад 3.8. Помножити обернені коди чисел А = - 0,10100 і В = - 0, 10011, використовуючи метод 2.

Розв'язання . Для даних чисел маємо: [А ]^м _об =11,01011; [В ]_об = 1,01100. Оскільки B <0, то додаються поправки. Послідовність дій, що виконуються в процесі множення, подані у вигляді табл. 3.9.

Таблиця 3.9 - Другий приклад множення обернених кодів