1. Відокремленими називаються члени речення, які а) передають ставлення мовця до ним висловлюваного; б) відносяться до одного й того слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання; в) виділяються за змістом і інтонац...

1. Відокремленими називаються члени речення, які а) передають ставлення мовця до ним висловлюваного; б) відносяться до одного й того слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання; в) виділяються за змістом і інтонаційно. 2. Відокремлюватися можуть: а) підмет, присудок, обставина; б) підмет, присудок, означення; в) додаток, означення, обставина. 3. Відокремлюються обставини, а) виражені прислівниками у формі вищого та найвищого ступенів порівняння; б) виражені одиничними дієприслівниками, дієприслівниковими зворотами та іменниками із словами незважаючи на, при навявності, на випадок; в) виражені іменниками, вжитими з прийменниками. 4. Означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлюється в реченні: а) Скидають кайдани здавен занімілі, неволею гнічені люди. (Б.Грінченко.); б) І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д.Луценко.); в) Ти бачиш схований у надрах світ. (М.Доленго.). 5. Відокремлюються уточнювальні додатки, виражені іменниками зі словами а) біля, коло, між, поза, перед, проти; б) крім, опріч, зокрема, особливо, за винятком, всупереч, на відміну, замість; в) відповідно до, згідно з, залежно від, додатково до. 6. Відокремленим уточнювальним членом речення ускладнене речення: а) Ген за мальвами хата виплива з далини. (П.Перебийніс.); б) А там, на автостраді, летючі зорі фар. (Р.Лубківський.); в) Заживу непишно, небагато на баштані в тихім курені. (М.Руденко.)