327 плииииззз даю 40 баллов

Літо. Цього року я приїхав у мальовниче село до своєї бабусі. Рано-вранці встанеш, кинеш оком навкруги - аж серце співає! Сивий ліс, могутні дерева, замріяні пташки, голубенький струмочок - усе шумить, усе говорить.  Я кинувся за село. Степ. Синє небо, по якому меланхолійно пливуть хмаринки. Посередині степу - дуб. Старий, величезний дуб. Попід ним - чорнобривці та фіалки. Мабуть, ховаються від гарячого сонця. А за ним,  за степом, на весь горизонт розкинулась веселка. Своїми барвами вона омиває те саме село моєї бабусі, яке залишиться назавжди у моїй душі.