Аналіз вірша Ніч була розбурхана та тьмяна,Олени Теліги

((((((если стих то вот правда с интернета ))))   Ніч була розбурхана та тьмяна, Вітер грав і рвав пом’яті струни, Я пила самітньо аж до рана Темну розпач — найгіркіший трунок.А під ранок, зором помертвілим Розгорнувши спопелілий морок, Віднайшла я ненаправний вилом На землі, на небі і в простораx…Та в душі, як день слабий і сірий, Прокидалась втіха блідолиця, Щоб навчать її своєї віри: У житті нічому не молиться.