Біографія енея з енеїди

Еней у поемі — козацький ватажок, «моторний і завзятіший од всіх бурлак», гульвіса, що легко зводить жінок і так само легко їх кидає без жодних докорів сумління. Еней полюбляє горілку, але п'є лише від нудьги («Еней тоді купався в бразі»); він сміливий і відчайдушний, але може на кілька років забути про важливе державне доручення.  Вдача Енея дуже суперечлива — він може бути «хлопець хоть куди козак», а може бути боягузом і плаксієм. Але такого героя вимагав стиль бурлеску, і автор з великою теплотою ставиться до свого героя:  ... моторний,  Ласкавий, гарний і проворний,  І гострий, як на бритві сталь.  І. Котляревський наділив свого героя розумом та відвагою. У другій половині поеми Еней перетворюється з веселого гульвіси на дипломата та мудрого державного діяча, справжнього козацького отамана, що піклується про своє військо, поважає його, розуміє, що перемога — насамперед заслуга хороброго війська:  Еней один не роздягався,  Еней один за всіх не спав;  Він думав, мислив, умудрявся...  В бою Еней — насамперед, лицар: «лежачих не займає», але захищає козацьку гідність і честь. Багато в нього й інших чеснот: «правдивий чоловік», «як бува у нас, хотів останнім поділиться » тощо. Це збірний образ запорозького ватажка, у якому відтворені деякі риси українського народного характеру.