Діалог чи модно бути вічлевим

- Чуєш, давай мені бігом списати домашнє, я спішу. - Взагалі-то, привіт! - Яка різниця? Я все одно тебе ще 40 разів побачу. - Але, коли люди зустрічаються, то мають обов*язково привітатися!  - Добре, тоді привіт! Так краще? Давай швидше мені домашнє завдання! - А де чарівне слово? - Слухай, ти - наче дитя в першому класі! - Кожна вихована людина, коли щось просить має казати "чарівні слова". - Дай, будь ласка, списати домашнє, оце ти дурна, жах!  - І тим паче, не маожна обзивати співбесідника, це - некультурно! -Я дійсно заплутався у твої можна-неможна! Зараз немодно так розмовляти! Сучасна молодь ніколи не каже: "будь ласка", "спасибі", "привіт". Ми спілкуємось не так!  - А ти уяви, коли до тебе підходить твоя мама і замість: "Доброго ранку, синочок, іди швиденько снідати", каже: "Так, малий, бігом їсти, вже набрид мені, я спішу, а ти ще не жер". Тобі було б приємно? -Так, дійсно некрасиво вийшло б. Тепер я зрозумів! -У ввічливості не буває "модно чи немодно", ввічливість постійна. Наскільки ти ввічлива людина, настільки ти - Людина.   -Ти права, вибач мене, будь ласка! Я хотів, аби ти поснила мені домашнє завдання! Допоможеш?  -Ось тепер допоможу, так мені подобається більше!