Диалог-интевью с вакарчуком

Журналіст: Добрий День, Святославе! Дуже вдячна за те, що ви згодились дати невеличке інтерв’ю. Я не буду задавати питання, котрі торкаються вашої творчості, але цікавлять більшість. Тож, перше питання: Які міста, зокрема, в нашій країні Вам найбільше подобаються?С.В.: Як-то кажуть: «Там, де я ще не був». Місто, яке мені подобається з самого дитинства – це Київ. А ще мені подобаються невеличкі українські міста, перебуваючи в яких я отримую душевний покій та дійсно відпочиваю.Журналіст: Яку кухню любите?С.В: Звісно, рідну, українську! Особливо борщ та вареники з вишнями.Журналіст: Хто ж, на Вашу думку, кращий кухар – чоловік чи жінка?С.В: Це вже доведено часом, що чоловік. Бо перетворити приготування їжі на мистецтво може лише чоловік. За винятком сім’ї. Але для щоденного приготування їжі – це все ж таки жінка. Лише жінки, за що ми їм дякуємо, готові витримати усю цю буденність. Це ж можна з голоду померти, якщо чоловік буде готувати! Спробуйте самі… (С.В сміється).Журналіст: Вас, Святославе, називають епатажною особистістю. А який Ви з друзями, зокрема у сім’ї?С.В.: Я не вважаю себе епатажною людиною. Та, на мій жаль, я ніколи не був і романтиком. Квіти дружині не часто дарую, та іноді намагаюсь зробити якусь приємну романтичну несподіванку.Журналіст: Чи збігаються Ваші з дружиною погляди на виховання сина?С.В.: Повністю збігаються. Але моя участь у цьому важливому процесі мізерна через брак часу. Уявляєте, він іноді може видати таке, що диву даєшся, наприклад, «не порушуйте мої конституційні права!».Журналіст: Що Вам подобається, а що не подобається в людях?С.В.: Найбільше мені не подобається чванство. Коли людина некомпетентна, немудра, або ще гірше – зовсім тупа – це найбільше мені не подобається. Причому це не тільки неприйняття моральне і психічне, а навіть фізичне. Але я ненавиджу цих людей без жодної агресії ззовні.Журналіст: Яка література Вам подобається?С.В.: Найбільш усього – класичні українські і російські літературні твори та поезії.Журналіст: Скількома мовами ви розмовляєте?С.В.: Українською, російською, польською, інколи англійською. Італійську мову, на відміну від англійської, знаю набагато краще, але користуюсь нею дуже рідко.Журналіст: А яка музика грає у Вас в машині?С.В.: Віддаю перевагу сучасній легкій естрадній музиці та класичним творам, знову ж, у сучасній обробці. Така музика не відволікає від дороги.Журналіст: А як Ви вирішуєте життєві труднощі?С.В: Частіш усього залишаюся один на один з собою. Це дурниці, коли кажуть – розкажи, поділися, зніми тягар і тобі полегшає. Мені від цього не стає легше. Я дивлюся телевізор, слухаю музику або надаю перевагу повному абстрагуванню. І рішення приходить само собою.Журналіст: Дуже Вам дякую за цю цікаву розмову. Успіхів Вам і до побачення.С.В.: І Вам спасибі і до побачення!