Діалоги на тему розмова між вчителем та учнем через 10 років після закінчення школи

- О! Доброго дня, люба наша Маріє Іванівно! Яка приємна зустріч! - Доброго дня, Сергійку, і я також рада бачити тебе! - Десять років минуло як ми з Вами не бачилися. Як роки летять, а ви все така ж - зовсім не змінилися. - Так-так - летять роки. Ти дуже змужнів - справжній богатир.  - Дякую. Як Ваш справи, Маріє Іванівно, все ще в школі працюєте? - Так - у школі. Скільки років минуло, а Ваш клас і досі памятаю, ніби вчора. А ти як у житті влаштувався? Чи все в тебе гаразд? - Усе як і у всіх - дім, сім'я, робота. На життя не скаржуся. - То й добре, що все гаразд, нехай вдаче тебе й надалі не залишає. Дуже приємно було тебе знову побачити. - Мені також приємно. І вам всього найкращого у житті! До побачення.

-Доброго дня, Тетяна Іванівна! -Доброго дня, Сидоров.Ти такий дорослий! -Як ваши справи, учні гарно навчаються? -Дмитрику, ти ж знаєш, ніхто не бажає зараз вчитися.Всім треба все й одразу. -Я теж не хотів вчити українську, а зараз завжди про вас думаю, коли мені треба документи українською написати. -То як, правильно пишеш? -Так, мені всі наші менеджери заздрять.Ніхто так не вміє,як я.Дякувати вам, Тетяно Іванівно. -Нема за що.Скоро буду твого сина Петрика навчати. -Так, так. -До побачення, Дмитрик. -До побачення.