Дон кихот дивак чи спавжний лицар

Твiр за романом Мiгеля де Сервантеса  Сааведри  Премудрий  гiдальго  Дон Кiхот з  Ламанчi  Премудрий  гiдальго  Дон  Кiхотз  Ламанчi  (1604-1607) — книга, яка зробила свого автора популярним не тiльки у  себе  на батькiвщинi  —  в  Iспанiï,  але  й  у  всьому  свiтi.  Роман займає друге мiсце за кiлькiстю мов, якими його перекладено (перше мiсце  посiдає  Бiблiя),  iм'я  Дон  Кiхота   стало   називним   i означає людину, яка нiзащо /нiколи не вiдступає вiд  власних уявлень про красу,  добро,  гуманнiсть.  Дон  Кiхот  —  це  лицар, готовий заради високоï мети iти навiть на смерть. Самотнiй  мрiйник протистоïть прозi життя, iде назустрiч  небезпецi,  прагне  знищити зло. Дон Кiхот увiйшов до галереï вiчних образiв. Останнi  15  рокiв  життя  є   найбiльш   плiдними   у   творчостi письменника. Сервантес звертається майже до всiх  жанрiв,  якi  на той  час  iснували  в  iспанськiй  лiтературi:  пише  Повчальнi  новели, сатиричну поему, збiрку п'єс та iнтермедiй.  Iдейний  задум  цього твору є  глибоким  i  багатоплановим.  З  одного  боку,  Сервантес розвiнчує середньовiчнi  лицарськi  романи,  яких  у  Iспанiï з'явилося дуже  багато.  Для  цього  автор  розгортає  перед  нами iсторiю комiчних пригод — пародiю на лицарський роман. Та водночас письменник зобразив i широку картину сучасноï Iспанiï: протест проти гноблення суспiльних верхiв, злиднi та безправ'я  народу.  Сам  же Дон Кiхот стає благородним захисником  пригнiчених,  борцем  проти суспiльноï несправедливостi. Так поряд iз комiчним  безумством  Дон Кiхота   з'являється   i   висока   мудрiсть   гуманiста.   Це   й породжує  вiдчуття  подвiйностi  цього  образу.  Бiдний  сiльський гiдальго (лицар) намагається побудувати своє життя на зразок лицарськоï  подорожi,  про  яку  читав  у  книгах.  Кожна   пригода розкриває контраст мiж  уявним  життям,  вичитаним  у  романах,  i реальною дiйснiстю. Невiдповiднiсть починається з  власного  iменi — Алонсо Кiхано стає  Дон  Кiхотом  Ламанчським,  його  худа шкапа — лицарським конем  Россiнантом,  тваринниця  iз  сусiднього села — прекрасною  дамою  Дульсинеєю  Тобоською.  Проте  нас полонить благородство i мудрiсть  героя.  У  багатьох  його  промовах  i вчинках виражено найвищi iдеï гуманiзму епохи  Вiдродження:  захист слабких  i  знедолених,  прагнення  простоï  людини   до   свободи, намагання мирним шляхом врегулювати конфлiктнi ситуацiï,  водночас, коли треба, захистити батькiвщину, свою родину i майно. Погляди Дон Кiхота на гуманне суспiльство iлюструє  факт  настанов Санчо Панса, який iз  примхи  герцога  стає  губернатором.  У  цiй дiяльностi Лицар Печального Образу радить Пансi керуватися не законом, а справедливiстю i милосердям, однаковим щодо багатих i бiдних.