Как делали название стран

Етимоло́гія назв краї́н — список, у якому наведені гіпотези походження (етимологія) назв країн і деяких автономних утворень(виділені курсивом).Охоплює близько 250 топонімів українською та іншими (понад 130) мовами. Декотрі країни мають по кілька назв. Держави найбільш за все названі європейськими (у тому числі колоніальними) мовами: англійською (близько 100), французькою (55), латиною (46),іспанською (44), португальською, німецькою (по 21), голландською (11), азійськими: арабською (48), перською (20), на санскриті (17) та місцевими мовами (77).Назви держав пов'язані з[1]: — географічним становищем, об'єктами рельєфу земної поверхні або природними об'єктами — 93; — назвами народу або етнічної групи — 46;  — характеристикою або ознаками народу («ті, що розмовляють своєю мовою», «вільні», «високі», «гідні поваги», «з кучерявим волоссям», «чесні», «чорні», «канібали» тощо) — 23; — іменами богів, святих, міфічних героїв і царів — 34;  — назвами династій, іменами правителів, політиків, дослідників, піратів — 25; — релігійними об'єктами — 9; — назвами давніх держав, міст, рідних місць колонізаторів — 31; — тваринним і рослинним світом — 11;  — назвами кораблів, предметів, матеріалів, продуктів (золото, срібло, камінь, каное, килим, кокос, тютюн) — 8;  — інше походження (астральні об'єкти, колір, свято, день тижня, титул тощо) — 11.  — назви невідомого або неясного походження — 11;