Характеристика захару беркуту  і тугару вовку з твору І Франка Захар Беркут

Один iз найвiдомiших творiв Iвана Франка названий за iм'ям його головного героя  Захара Беркута, який постає перед нами втiленням совiстi та розуму  тухольськоï громади часiв монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь.  Сивий дев'яностолiтнiй старець, "мов стародавнiй дуб-велетень", "поважний  поставою, строгий лицем, багатий досвiдом життя i знанням людей та обставин, Захар  Беркут був правдивим образом тих давнiх патрiархiï), батькiв i провiдникiв  цiлого народу, про яких говорять нам тисячолiтнi пiснi та перекази". Тому тухольцi  неспроста обрали його ватажком, довiривши своє життя i безпеку мудрому досвiду  голови старiйшин.  Вони знали, що громада для Захара Беркута була всiм: i його свiтом, i метою його  життя. Вiн вiддає рiдним односельцям своï знання, сили i здоров'я, бо  вiдчуває за них власну вiдповiдальнiсть. Для тухольськоï громади вiн  - i садiвник, i пасiчник, i лiкар, i розумний порадник, i чесний суддя, i  дбайливий батько, i вожак, i далекоглядний пророк. Навiть у страшний час особистих  випробувань Захар надає перевагу громадським iнтересам. Його батькiвське серце  ридає над долею рiдного сина-кайданника, а розум захисника громади диктує iнше,  тому вiн рiшуче вiдкидає думку цiною вигоди для ворога повернути синовi волю.  Мене дуже вразила глибока мудрiсть Захара Беркута, що, здається, увiбрала в себе  риси народноï мудростi украïнцiв. Глибоко розумiючи небезпеку для  Карпатськоï Русi, вiн радить навколишнiм сусiдам скинути "з себе тi пута" i  стати на смертельну боротьбу проти ворога. Його розсудливiсть допомагає громадi  перемогти завойовникiв i врятувати своє життя пiд час боротьби з ними.  Постать Беркута у цей перiод нагадує менi казкових героïв, якими сповнена  украïнська народна творчiсть. Мужнiй, сильний i мудрий, вiн не знає спокою,  поки односельцi перебувають у страшнiй небезпецi. Здається, вiн навiть забуває про  себе, про особисте життя, вся його воля i мужнiсть скерованi на допомогу громадi.  Жодного разу вiн не покривив душею, бо чеснiсть i поряднiсть є основою його  вчинкiв. Якщо в мирному життi старий Беркут виступає справедливим суддею, то у  лихi часи небезпеки i боротьби ця чеснiсть допомагає йому гiдно витримати  випробування, породженi безжалiсною монголо-татарською навалою.  Найбiльше менi хотiлося б видiлити ту далекогляднiсть Захара, без якоï,  мабуть, не було перемоги тухольцiв. Готуючи оборону рiдноï землi, мудрий  голова старiйшин передбачає, що недобитий ворог принесе страждання iншим, i  заклинає до єдностi всiх сусiдiв, аби знищити нападникiв. Саме ця iдея єдностi i  патрiотизму стає головною у повiстi. I ця iдея була спрямована I. Франком не  тiльки в сучасне, але й у майбутнє. Проникаючи крiзь завiсу вiкiв, мудрий Захар  Беркут провiщав грядущим поколiнням: "Щаслив, кому судилося жити в тi днi! Се  будуть гарнi днi, днi веснянi, днi вiдродження народного! "  Менi хочеться вклонитися мудрому Беркуту та його словам. Бо його життя  - це приклад для нас, а пророцтво своє вiн залишив i нам. Саме до своïх  нащадкiв, до нас, вiн звертався у своïх мрiях, на нас покладав своï  найкращi сподiвання. ось беркут