Основное украшение на новый год 19 века

ёлочные шары, игрушки да да

Стилістика цьогорічної головної ялинки України заснована на традиціях кінця 19 століття.Країна повертається до давно забутих витоків, нещадно відкидаючи залишки радянщини.Хоча ще у багатьох сім’ях цю історію можна простежити по набору іграшок різного періоду - від зірок і годинничків, до різних Санта Клаусів.Нині українці тішаться зробленим власноруч іграшкам, пряникам, вінкам на дверях і кухликам глінтвейну, які можна побачити на святкових площах європейських міст.Національний музей Тараса Шевченка цього року започаткував незвичайну експозицію і вбрав ялинку у іграшки, які збирали по всій Україні.Святкове дерево має сім ярусів, кожен з яких – етап в історії країни. Отже, про що розповідають новорічні іграшки – читайте далі.Різдвяна традиціяНаприкінці 1890-х років святкове дерево було не новорічне, а різдвяне.З того часу минуло більше ста років, і нижній ярус ялинки музею Шевченка навіть віддалено не нагадує варіанти прикрашання, звичні для українця.Тоді не було гірлянд, мішури та скляних іграшок.Ялинка у стилістиці 19 століття вбрана лише солодощами та тематичними персонажами. Це – херувими, янголята, різдвяні зірочки. Є й іграшки з вати, паперу і дерева, пофарбовані у світлі кольори.Зазвичай це були люди або тварини.З тих часів прикрас майже не залишилось. Організатори шукали їх по всій Україні, а що не знаходили – відтворювали по фотографіях. Є, наприклад, чоловічки з вати, в яких збереглось тіло, а обличчя домальовували.Загалом, на той час ялинка була суто дитячою розвагою (з можливістю поласувати солодощами), та й технічні можливості дозволяли робити лише саморобні іграшки, які виглядають не дуже витонченими, навіть дещо незграбними. Вожді і зіркиНа початку 20 століття ялинку відділили від Різдва та вигадали для неї нове завдання: її почали використовувати в ідеологічних цілях.У 30-х роках на новорічне дерево стали вішати червоні прапорці та зірки, Кремль, портрети вождів. На виставковій ялинці з таких екземплярів всього одна чи дві іграшки з червоними зірками.Прикраси з вождями не прижились та не стали масовою модою.Фото з ЖЖ http://taras-enko.livejournal.com/Людям хотілось повісити таку іграшку, але вони боялись, що та розіб’ється. У страшні 30-ті через подібну випадкову недбалість до вождя на господаря іграшки могли написати донос.Тож, такі прикраси тримали у коробках, аби не сталось лиха.Їжа і годинникиЯлинкових прикрас з 1940-цих років теж збереглося не багато. Попри війну ялинки тоді теж прикрашали, але доволі аскетично. По-перше, у ті часи було не до нових покупок. А, по-друге, заводи по виготовленню іграшок переорієнтувались на потреби військових.На новорічні дерева в ті роки повернулися продукти. Причому, мова йде не лише власне про їстівні прикраси - горіхи та мандарини, а й про такі, які зображують продукти – гриби, овочі.Разючою відмінністю від 19 століття було те, що майже не було солодощів – то було надто дороге задоволення.Взагалі, ялинка у 40-і роки була таким-собі відображенням фінансового стану сім’ї.У 50-ті роки мода на прикрашання іграшками-продуктами не зникла. Тільки мотив змінився. Їжа стала символізувати успіх п’ятирічок, негласну підтримку гарних врожаїв.Наприклад, найпопулярнішою фігурою стала кукурудза – овоч-фаворит Микити Хрущова.Тоді ж в моду ввійшли скляні годиннички, які були та й, можливо, залишились, чи не у кожної сім’ї.