Помагите очень срочно нужно решите уравнение 2х+7/х^2+2х - х-1/х^2+6х+8 =0

І виріс я на чужині,І сивію в чужому краї:То одинокому меніЗдається — кращого немаєНічого в Бога, як ДніпроТа наша славная країна...Аж бачу, там тілько добро,Де нас нема. В лиху годинуЯкось недавно довелосьМені заїхать в Україну,У те найкращеє село...У те, де мати повивалаМене малого і вночіНа свічку Богу заробляла;Поклони тяжкії б’ючи,Пречистій ставила, молила,Щоб доля добрая любилаЇї дитину... Добре, мамо,Що ти зарані спать лягла,А то б ти Бога проклялаЗа мій талан.Аж страх поганоУ тім хорошому селі.Чорніше чорної земліБлукають люди, повсихалиСади зелені, погнилиБіленькі хати, повалялись,Стави бур’яном поросли.Село неначе погоріло,Неначе люде подуріли,Німі на панщину ідутьІ діточок своїх ведуть!... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . /120/І я, заплакавши, назадПоїхав знову на чужину. І не в однім отім селі,А скрізь на славній УкраїніЛюдей у ярма запряглиПани лукаві... Гинуть! Гинуть!У ярмах лицарські сини,А препоганії паниЖидам, братам своїм хорошим,Остатні продають штани.... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .Погано дуже, страх погано!В оцій пустині пропадать.А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать — і мовчать! А як не бачиш того лиха,То скрізь здається любо, тихо,І на Україні добро.Меж горами старий Дніпро,Неначе в молоці дитина,Красується, любуєтьсяНа всю Україну.А понад ним зеленіютьШирокії села,А у селах у веселихІ люде веселі.Воно б, може, так і сталось,Якби не осталось