Портретний нарис про Тараса Шевченка

Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 р., помер 26 лютого (10 березня) 1861 р., напередодні проголошення Маніфесту про звільнення селян. Отже, хронологічно він належить якщо не до культури першої половини століття, то до культури дореформенної епохи. Біографія його всім так добре відома, що, здавалося б, зайве її ще раз наводити. Проте життєвий шлях Шевченка неможливо обминути, розповідаючи про історію української культури. Та й не завжди життєпис його відтворює той шлях страждань, які рідко випадають на долю однієї людини. Шевченко походив із кріпаків, як і чимало відомих тоді російських діячів. З кріпаків був М. Погодін, академік живопису Ф. Г. Солнцев, який поряд із архітектором Тоном створював великодержавний російський стиль, орієнтуючись на смаки царя. З кріпаків походив і професор О. В. Никитенко, чи не єдина людина, яка мала вплив на міністра освіти С. С. Уварова. Нещастя переслідували Тараса Шевченка з раннього дитинства. Восьми років він втратив матір. Батько встиг одружитися з удовою з дітьми і через два роки помер, залишивши своїх дітей сиротами з мачухою, яка віддала малого Тараса в пастушки — так з десяти літ починається Шевченкова самостійність.