Продовжити оповідання: Серед лісу ріс високий дуб,Біля його коріння жив у ямі сірий заєць із своєю родиною,Білочка оселилася в дуплі,Ще вище на дубі дикі бджоли мали своє гніздо,

А на самій високій гілці жила пташина сім"я.  Дуб - був для всіх рідним домом. Восени і взимку, коли листя опадало, зайчик брав його, аби було не так холодно.  Але одного разу дуб зрубали. Так-так, зрубали, і все. Засумвали тваринки, засумувала природа... Бджілки перелетіли на інше дерево, не таке затишне. Пташки також. Білочка перебігла у дупло "подружки". Сірий заєць оселився ближче до людей.  Та через пару-трійку місяців на галявину прийшла(ов) маленька дівчинка(хлопчик). Їй (йому) не сподобалася засмучена сіра галявина. - Що раніше тут було? - запитала дівчинка у мами.  - Тут ріс вісокий, товстелезний дуб. Гарне бло місце...  - Давай пошадимо інший дуб! - завеселилася, трохи шепелявлячи, малеча.  - Давай, доню... Через три роки дуб виріс. В ньго поселилися вже дорослі дітки зайця, бджолине потомство, білки, пташки... Галявина ожила.      Простите, за некоторые руссизмы, так как сама живу в России.