Составьте пж диалог на любую тему 30 реплик

Діалог на тему:  "Природа рідного краю" Головні герої: Віктор, Андрій, Марія Іванівна та діти. - (Марія Іванівна) Ну що дітки, ось ми вже біля лісу... - (Віктор) Той що, мені однаково. Не люблю ліс. - (Андрій) Віктор, не кажи такого. Ліс - це величезна скарбниця нашої країни. - (Марія Іванівна) Правильно Андрійко, адже ліс це надзвичайна краса. А яке тут повітря... - (Віктор) Для мене виїзд на природу - це тяжко, тому що я боюсь кліщів, диких звірів. Доречі я читав, що приблизно рік потому, тут зловили дикого кабана! - (Марія Іванівна) Діти, а вам тут подобається? - (Діти) Так! Дуже... - (Андрій) Марія Іванівна, а тут справді є дикі звірі? Адже це для нас небезпечно! - (Марія Іванівна) Не переживайте, тут все безпечно, тому що диких звірів, вже половили. - (Андрій) Ну що ж пішли, будемо розбивати табір. - (Марія Іванівна) Так йдемо всі обережно. - (Діти) Ми зрозуміли Марія Іванівна. - (Марія Іванівна) Вікторе, що в твоєму розумінні означає ліс? - (Віктор) Ліс - це сукупність певної землі, де ростуть дерева та рослини. - (Марія Іванівна) А якщо більш літературною мовою! - (Віктор) Ліс - це багатство, краса всього світу. - (Андрій) А для мене ліс - це легені нашої планети. - (Марія Іванівна) Добре хлопці, передайте іншим, що ми зробимо невеличкий привал. - (Андрій та Віктор) Ми зрозуміли. Гей там, давайте швидше, всі хочуть трошки відпочити! - (Марія Іванівна) Віктор та Андрій для вас у мене завдання! - (Андрій та Віктор) Яке?! - (Марія Іванівна) Знайти трохи грибів, та маленьких палочок для вогнища. - (Андрій) Ну ми пішли. Ти йдеш Віктор? - (Віктор) Так йду. - (Андрій) А скажи ти мені Віктор, чому ти так не любиш ліс, адже тебе ніхто ще не вкусив і дикого кабана ти не зустрів. - (Віктор) Я навіть сам вже не розумію... - (Андрій) А ось і перший гриб. - (Віктор) Андрій подивись далі, там їх ціла галявина. - (Андрій) Так побігли туди. - (Віктор) Ти збирай гриби, а я поки гілочок на вогнище позбираю. - (Андрій) Добре. - (Віктор) Андрій мені напевно здалося, але щось побачив в кущах. - (Андрій) Так піди подивись що там! - (Віктор) Мені страшно.  - (Андрій) Ну добре пішли разом. Через дві хвилини. - (Андрій та Віктор) [сміх] Це смішно, це ж був зайчик, а ми так злякалися. - (Андрій) Нам вже час йти до Марії Іванівни! - (Віктор) Так пішли, тому що вона може нас покарать, адже ми були тут приблизно 3 години. - (Марія Іванівна) І де це ви, так довго були? Я вже почала переживати. - (Андрій) Я ось назбирав грибів. - (Віктор) А я гілочок на вогнище. - (Марія Іванівна) Я вирішила, що табір ми розіб'ємо тут. Вам хоч сподобалось збирати гриби? - (Андрій) Так сподобалось, адже мені допомагав Віктор. - (Віктор) Мені теж сподобалось, тому що я полюбив природу, а тобто її чарівну красу. - (Марія Іванівна) Це добре, що ви так любите природу... Отже: Андрій - 16 реплік, Віктор - 16 реплік, Марія Василівна - 12 реплік, Діти - 2 репліки.

Привіт, Оксано! - Привіт, Альонко! Як ся маєш? - Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе? - Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились? - Я навчаю свого двоюрідного брата української мови! - Та не може бути! Ти ще сама маленька! - Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали! - А твій брат зовсім не знає української мови? - Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки,  переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову! - Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською? - Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша! - І яким чином ти навчаєш Сашка української мови? - Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен  мені скласти речення з цими словами. - А ти пробувала давати йому читати українські тексти? - Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова! - Альонко, мені здається, що я можу допомогти тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати. - Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна допомога! - Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти? - Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас. - Ну, тоді до зустрічі! - До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!