СРОЧНО (на фото) Характеристика любой реки Африки.

Долина та русло Конго за своїм характером поділяються на 3 ділянки: верхня (Луалаба) — від витоків до водоспадів Бойома (2 080 м) середня — між водоспадами Бойома та містом Кіншаса (1 740 км) та нижня (500 км).Ко́нго — найбільша ріка центральної Африки, найбільш повноводна (друга у світі після Амазонки) і друга (після Нілу) за довжиною на континенті.Вона протікає по всій території Демократичної Республіки Конго (колишній Заїр, в якому у 1971—1997 роках річка також мала назву Заїр), та у прикордонні з Республікою Конго і Анголою.Ріка Конґо отримала свою назву від стародавнього королівства Конго, що розташовувалося в гирлі ріки. Демократична Республіка Конго та Республіка Конго, обидві країни, розташовані вздовж берегів річки, були названі на її честь. У період між 1971 і 1997 років уряд тодішнього Заїру називав річку Починається Конго на південному сході Демократичної Республіки Конго, на плато Шаба, що є частиною Східно-Африканському рифту, поблизу кордону із Замбією, під назвою Луалаба. Як джерело Конго, відповідно до прийнятої в усьому світі практики використання найдовшої притоки, як і з річкою Ніл, як правило, приймають річку Чамбезі (фр. Chambeshi, англ. Chambeshi River), що протікає територією Замбії. У верхній течії річка перетинає у вузьких (30-50 м) ущелинах Нзіло кристалічний масив Біано, утворюючи каскад порогів та водоспадів. Починаючи від Буками, річка протікає по пласкій рівнині грабенуУпемба, де приймає велику праву притоку — річку Луфіра. Під самим екватором річка спускається з крайових уступів плато у западину Конго, утворюючи водоспади Бойома, і вже звідси називається Конго.Конго має досить складний режим. Більшість притоків характеризуються переважанням осіннього стоку: на притоках із водозабором в Північній півкулі максимальний підйом води спостерігається у вересні-листопаді, у Південній — в квітні-травні. В середній та особливо у нижній течії сезонні коливання стоку в значній мірі згладжені через рівномірні поступання в річку вод її приток, оскільки великі частини басейну річки лежать вище і нижче екватора і принаймні в одній частині річки триває сезон дощів[11]. Відтак, з усіх великих річок планети Конґо відрізняється найбільшою природною зарегульованістю.Максимальні паводки спостерігаються у верхній течії — в листопаді-грудні, у середній та нижній — в травні-червні та у листопаді-грудні.Пересічні витрати води становлять 46 тис. м³/с, максимальні 75 тис. м³/с, мінімальні 23 тис. м³/с. Середньорічний стік води — 1 450 км³. Величезні маси води, що виносяться до океану, опріснюють його на 75 км від берега. Твердий стік становить приблизно 50 млн. т за рік.