Цитатний план до твора "Мойсей" Іван Франко напишіть будь-ласка, ніколи не вмів складать плани, допоможіть)

РАДИВИЛІВ – районний центр Рівненської області. У 1940 – 1992 роках – Червоноармійськ, до того – Радзивилів. Розташований на правому боці річки Слонівки, притоки Стиру, за 100 км на південний захід від м. Рівного, біля міжнародної траси Київ – Чоп.Уперше Радивилів згадується в документах Луцького замку в 1564 p. як маєток віленського воєводи Миколая Радзивілла, званого Чорним. Після Люблінської унії 1569 p. Радивилів у складі Кременецького повіту Волинського воєводства відійшов до Польщі, що й пояснює пізніше написання його назви – Радзивилів. Знахідки на території міста польських, чеських, німецьких монет XV–XVII ст. підтверджують, що тут велася міжнародна торгівля.У роки Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, в 1649 р. і 1651 p., у Радивилові побували загони селянсько-козацького війська. Повстанський загін сформували й місцеві українці.У 1672 p. містечко проїздом оглянув французький дипломат, німець за походженням Ульріх фон Вердум. Його запис у щоденнику – перший опис Радивилова, відомий нам. У 1775 p., через сто літ, у Радивилові налічувалося 146 будинків (для порівняння: в Дубні було 1127, Острозі – 765, Рівному–543).У 1795 p., коли Правобережна Україна була приєднана до Росії, Радивилів опинився на кордоні з Австрією й увійшов до Кременецького повіту Волинського намісництва, згодом – Волинської губернії. У містечку з’являються прикордонні війська, починає діяти митниця. Поряд із сільським господарством розвивається промисловість. У XIX ст. діяло 8 мануфактур: шкіряна, 2 цегельні, 3 свічкові, вапняна і гнутих меблів. З’явилися пивоварня та швейні майстерні. У 1863 p. у місті та біля нього відбулася одна із сутичок Польського повстання. У 1866 p. Радивилів став волосним центром, у 1870 p. йому присвоїли статус міста. У 1874 p. освячено новозбудовану церкву св. Олександра Невського, яка діє і нині. Прокладена в 1873 p. залізниця Здолбунів – Радивилів, яка невдовзі була з’єднана із залізничною мережею Австро-Угорщини, ще більше пожвавила життя міста. У 1910 р. у Радивилові проживало 14,6 тис. чоловік, налічувалося 845 будинків, було 20 вулиць. У роки Першої світової війни і пізніше місто опинялося в зоні запеклих бойових дій. Воно потрапляло до рук австро-німецьких, російсько-більшовицьких, польських військ. У роки української революції чимало жителів підтримали УНР, влившись у ряди захисників незалежності України. На міському кладовищі шанобливо доглядається братська могила полеглих патріотів.