Твір-роздум на тему чи потрібні кобзарі у сучасному житті?

Кобзарі, лірники, бандуристи у своїх думах і піснях відтворили історію українського народу, героїчні й трагічні її сторінки, емоційно приподнято оспівали життя людей. Одні з них мандрували селами, інші приставали до козаків і супроводжували їх у походах. Кобзарі завжди були там, де вирішувалася доля країни й простих людей. Вони були не тільки свідками, а й учасниками народних повстань. Кобзарі створювали, боролися й умирали, як сотні козаків-повстанцівІсторія українського кобзарства багата іменами співаків, які вписали не одну блискучу сторінку в літопис національної культури. Серед них: Остап Вересай, Іван Стрільця, Федір Холодний, Михайло Кравченко та інші. Сьогодні, коли відроджується Україна, її культура й традиції, особлива увага приділяється й кобзарському мистецтву. Воно не вмерло. Широко відомими стали імена народних співаків-кобзарів Федора Кушнерика, Єгора Мовчана, Павла Мовчана, Григорія Єльченко. З ініціативи Українського фонду культури в Кагарлицькому районі Київської області на базі Стритовской восьмилетки відкрита школа поглибленого вивчання музики й кобзарської справи. У ній учаться діти з різних регіонів України. Кваліфіковане викладання по профілі навчання проводить відомий кобзар, заслужений артист республіки В. Литвин і інші майстри кобзарської справи. Вірю, що пісня допоможе воскресити любов до Землі, а кобзарі – розбудити волю й бажання до дії. Це – спікери душі етносу, його віри, історичного оптимізму. Для мене майбутнє українського народу відкриває реальність гармонічного життя, де кобзарі займуть важливе місце, як творці нового щабля свідомості, безсмертної душі народу