Твір-роздум ніколи не сміявся без любьові

Сміх - це прояв радості.Радість - це похідна любові.Значить, саме любов породжує сміх. Цей сміх ніколи нікого не образить, не принизить. Такий сміх був і у Остапа Вишн і. Письменник писав: "Ніколи не сміявся без любові”. Це була чиста правда. Остап Вишня обожнював рідний народ і країну. Письменник любив Україну, як сонце, як повітря. Любов до природи, до людей наскрізь проймає твори Остапа Вишні. Остапа Вишні - людина життєлюбний, оптимістично настроєна. Саме в його усмішках найповніше проявилася чиста, щедра і весела душа письменника. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний оповідач, який уособлює позицію автора. Його сміх не ображає, а виліковує, виховує людину. І в цьому допомагає ніжність, душевність і поетичність душ і письменника. «Вищого «гонорару» , як веселий блиск в очах народу, для мене немає» ,- писав гуморист. Душа письменника була сповнена любові. Слово його чарівне, веселе. І сміх його неповторний житиме вічно, бо сам він був живою, радісною усмішкою свого великого і безсмертного народу. Остап Вишня - не просто гуморист, він поет за станом душі.