Твир розповидь По гриби

В осінню пору люди прямують до лісу на «тихе полювання». Їхня «зброя» - це кошики та відерця. Вони шукають гриби. Адже саме восени грибки непомітно виростають в шарі мокрого осіннього листя.Гриби треба вміти розрізняти, адже існують їстивні гриби та отруйні. Збирати все підряд заборонено, бо можна сильно отруїтися. Простіше за все розрізняти маслюки - вони неначе облиті маслом. Є ще в осінньому лісі також гарні білі гриби, руденькі лисички, тоненькі опеньки, маленькі рижики, біленькі грузді та зеленуваті сироїжки.Багато виростає восени грибів неїстівних, які до того ж маскуються під їстивні. Наприклад, бліда поганка дуже схожа під сироїжки, але у неї є характерні кільця та обгортки унизу ніжки.Всі гриби, хоч їстівні, хоч отруйні, покликані очищати ліс при підготовці до зими. Тому гриби треба зрізати акуратно ножичком, а не висмикувати з коренем. Якщо висмикнути гриб, то в землі не залишиться грибниці. Це означає, що гриб не виросте знову. Отже, коли наступного разу прийдеш до лісу, грибів буде вже менше. А шкоди природі робити не треба, тому що люди в лісі знаходяться у неї в гостях.Небезпечно збирати дуже старі або червиві гриби. Ще не варто зрізати маслюки в тих місцях, де може бути радіація.Найкрасивіший гриб в осінньому лісі – мухомор. Він вбраний, неначе на парад. Мухомор має червоний капелюшок з білими крапками. Цей гриб сильно отруйний. Я десь чув, що є такі хитруни по селах, які примудряються за особливим рецептом виварювати мухомори. І потім їдять їх! Але я не дуже в таке вірю,тому нікому не раджу робити експериментів з грибами.

Восени ми з дідусем любимо ходити збирати в лісі гриби. Приємно йти осіннім лісом, де під ногами багато опалого листя, в якого ховаються гриби. Гриби треба уміти збирати, а також знать, які гриби їстівні, а які немає. Я знаю багато їстівних грибів : опеньки, лисички, маслюки, боровики і інші. Найбільша радість для грибника, коли він в лісі знайде узлісся, на якому ростуть боровики. Одного разу пощастило і мені. Випадково недалеко від великого дуба я помітив товстенького боровичка, який хоча і був маленьким, але упевнено і твердо ріс серед опалого листя на галявині. Я став уважно оглядати узлісся, і знову побачив боровика. Великий гриб ніби староста стояв посеред узлісся і оглядав інші гриби. Через декілька хвилин мій кошик був наповнений, і я радісно пішов до дідуся.