Український вірш, який характерезує людину!!! Прошууууууууууууууууууууууууу!!!!!!!!!!!

Якби ви знали паничі,  Де люди плачуть, живучи, То ви б елегій не творили Та марне бога б не хвалили, На наші сльози сміючись. За що, не знаю, називають Хатину в гаіі тихим раєм. Я в хаті мучився колись,  Моіі там сльози пролились, Найперші сльози! Я не знаю, Чи єсть у бога люте зло,  Щоб у тій хаті не жило? А хату раєм називають!     Не називаю іі раєм, Тіі хатиночки у гаіі Над чистим ставом край села Мене там мати повила І, повиваючи, співала Свою нудьгу переливала В свою дитину... В тім гаю У тій хатині, у раю, Я бачив пекло. Там неволя. Робота тяжкая, ніколи, І помолитись не дають. Там матір добрую мою Ще молодую- у могилу Нужда та праця положила. Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі) Не витерпів лихоі долі Умер на панщині. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята.Я до школи- Носити воду школярам Брати на панщину ходили,  Поки лоби іім поголили! А сестри! Сестри! Горе вам, Моі голубки, молодіі! Для кого в світі живете? Ви в наймах виросли чужіі, У наймах коси побіліють,  У наймах, сестри, й умрете!  Це уривок Т.Г.Шевченко Якби ви знали, паничі.