Вірш на тему об'єднаймось брати мої

Подивись, хлопчик, на мене. Подивись. Всередині немає вже живого місця. Згадай, любий, як колись ти вирвав моє серце звідти.  Ти все забув, неначе це був сон. А я все пам'ятаю, до деталі. Пам'ятаю лікарні, крики, декілька ікон... І вірші перші для тебе пам'ятаю. Я не змогла забути холод твій, який здавався для мене сонячним промінням. І ті щоденні мої молитви за твою долю, щастя, сміх... Божевільна. Я не люблю писати подібні віршІ, бо не для мене ця романтика, це не моє. Та просто пам'ятай, що більше ніхто не забере в мене тебе. Не раз казала, що більше не для мене, забула, начебто, вже відпустила. Що-що, а брехня в мене натхненна. Ти ж перший, хто подарував й відрізав мені крила.