Вірш про заснування міста Києва

ПОЧАТКИ КИЄВА (Легенда) Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець. Пишно квітла Україна, Повна всякого добра. Як в раю, жили поляни Понад хвилями Дніпра. Все своє вони любили, Шанували і чуже, Хай, мовляв, Перун і Волос Всіх від лиха стереже. А коли сусід лінивий Заздрив силі багача, Вміли наші показати Обосічного меча. І віки нога ворожа            Не ступала на наш лан. Всі сусіди шанували І боялися полян. ...Де стоїть тепер наш Київ, Там була сама гора, Жив там першим Кий з Хоривом, Щек та Лебідь — їх сестра. Над самим Дніпром на горах, Огороджений з боків Ровом, мурами, валами, Київ виріс і розцвів. На сторожі коло його, Наче батько, став Дніпро, Наче батько сину, ніс він З півдня й півночі добро. І здавалось, Україна Буде квітнути віки, І здавалось, всі народи Їй сплітатимуть вінки. О. Олесь