Життєвий шлях Зерова. дуже стисло

1890 р., 26 квітня — народився в м. Зінькові в родині вчителя. 1898–1900 рр. — навчання в Зінківській 2-класній школі. 1900–1903 рр. — навчання в Охтирській гімназії. 1903–1908 рр. — навчання в Першій Київській гімназії. 1908–1914 рр. — студент історико-філологічного факультету Київського університету. Один із провідних діячів Київської української студентської громади. 1912 р. — початок літературної діяльності в журналі «Світло». 1914 р. — блискучий захист роботи «Літопис Грабянки», закінчення університету. 1914 р. — знайомство з майбутньою дружиною Софією Лободою. 1914–1917 рр. — викладач у Златопільській гімназії. 1917–1920 рр. — викладач латини в Другій українській державній гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства і Академії Наук. 1919 р. — редактор журналу «Книгар». 1920 р., 13 лютого — вінчання із Софією Лободою. 1920 р., травень — дійсний член філологічної секції Українського наукового товариства. 1920 р. — вийшла книга «Антологія римської поезії» у його перекладах українською. 1920 р. — вийшла книга «Нова українська поезія». 1920 р., жовтень — переїзд сім’ї в Баришівку; викладання історії у соціально-економічній школі. 1921 р. — вийшла збірка «Сонети і елегії». 1922–1933 рр. — професор, завідувач кафедри Київського інституту народної освіти. 1924 р. — вийшли друком лекції з історії літератури «Нове українське письменство» (1798–1870 рр.). 1924 р. — вийшла збірка «Камена». 1924 р. — опублікована монографія «Нове українське письменство». 1924 р. — вийшла монографія «Леся Українка». 1926 р. — побачила світ збірка статей «До джерел». 1928–1929 рр. — приїзд до Полтави, зустріч з Г. Мафетом, О. Ковінькою. 1929 р. — вийшла збірка статей «Від Куліша до Винниченка». 1929 р. — свій архів передає до Всенародної бібліотеки України, складає бібліографію своїх творів. 1934 р., вересень — звільнення від викладацької роботи в університеті, позбавлення можливості займатися науковою роботою. 1934 р., листопад — смерть сина. 1934 р., грудень — переїзд до Москви. 1935 р., квітень — арешт. 1936 р., лютий — суд, вирок «терористові» — 10 років таборів. 1936 р., травень — вивезений на Соловки. 1937 р., вересень — останній лист дружині. 1937 р., жовтень — справу переглянуто й винесено вищу міру покарання. 1937 р., 3 листопада — розстріляний в урочищі Сандормох (Карелія). 1958 р., березень — реабілітований.