У пошуках мовних засобів, що дозволяють підсилити дієвість, адресованість мовлення, журналісти все частіше звертаються до сегментації, коли ціле висловлювання розділяється на частини, які швидко та легко сприймаються „окремими шматочками”, а не цілком.

Для визначення конструкцій, в основі утворення яких лежить певний вид розподілу єдиного цілого на частини, використовуються терміни „сегментовані”, „приєднувальні”, „парцельовані”, „сепарировані" конструкції. Але в основі усіх різновидів утворень такого типу лежить єдиний процес - членування, що здійснюється різними способами:

а) крапкою:

Jamie Oliver Is Taking On The Biggest Food Challenge. Has He Bitten Off More Than He Can Chew? (The Times, March 28, 2010)

б) знаком питання:

Depressed? Try Gardening as Therapy (The Times, March 28, 2010)

Shameless or Brilliant? We Really Can't Tell (The Guardian, April 25, 2010)

в) знаком оклику:

Unthinkable! Steve Davis as World Champion Again (The Times, April 24, 2010)

г) трьома крапками:

Good To Meet You … Wendy Swan (The Guardian, April 24, 2010)

д) тире:

Nomura - Markets Would Be Relaxed About Lab Victory So Long As There's a Clear Result (The Times, March 28, 2010)

e) двокрапкою:

Ala Bashir: Being Saddam's Doctor (The Times, March 28, 2010)

Haiti Earthquake: Survivor Found Just Hours After Search Had Been Called Off (The Observer, January 26, 2010)

Сегментованим конструкціям властива надзвичайна лаконічність та змістовна ємність, тому вони не випадково стали активно вживатися в заголовках преси [20, с.47].

Заголовок - ізольоване підрядне речення

Вживання ізольованих підрядних речень кваліфікується як явище сепаратизації. Сепаратизація, або відсікання підрядного речення від головного, означає функціонування підрядного як самостійної синтаксичної одиниці.

Характерною рисою заголовків, виражених ізольованими підрядними реченнями, є компактність, а також уживання сполучників і займенникових прислівників, які спрямовують читача на певне тлумачення змісту. Ізольовані підрядні речення як заголовки містять лише ті елементи, які семантично складають необхідний мінімум висловлювання: When calamity strikes… (The Economist, January 26, 2010)

Таким чином, під час проведеного дослідження було встановлено існування таких структурно-граматичних типів заголовків: односкладні (номінативні та віддієслівні), двоскладні (поширені та непоширені), складні, еліптичні, сегментовані речення та ізольовані підрядні речення [20, с.50].

1.2 Лексичні особливості газетних заголовків

В області лексики для заголовків англійських газет характерне часте використання невеликого числа спеціальних слів, що складають свого роду „заголовний жаргон” або „заголовні кліше” : ban, bid, claim, crack, crash, cut, dash, hit, move, pact, plea, probe, quit, quiz, rap, rush, slash і ін. Особливістю такої "заголовної лексики" є не лише частота її вжитку, але і універсальний характер її семантики. Слово pact в заголовку може означати не лише "пакт", але і "договір", "угоду", "операцію" і тому подібне. Дієслово hit може бути вжито у зв'язку з будь-яким критичним виступом. Red може означати і "комуністичний", і "соціалістичний", і "прогресивний"; bid має на увазі і "заклик", і "запрошення", і "спробу досягти певної мети" і т.д. [43, с.130]:

National Gallery Launches Bid to Buy the Titian - Національна галерея намагається придбати картину Тіциана;

Bid to Stop New Police Powers - Заклик не допустити розширення прав поліції;

Sudan Army Regim’s Bid to Crush the Left - Спроба суданського військового режиму подавити прогресивний рух;

Soviet Peace Bid - Радянська мирна ініціатива.

У газетних заголовках особливо широко використовуються жаргонізми таінші лексичні елементи розмовного стилю [43, с.130]:

Cop Shoots a Man (The Economist, January 26, 2010)

What Irks Us Most (The Times, March 28, 2010)