Дипломная работа: Рибне асорті. Суп картопляний з домашньою локшиною. Рулет "Екстра"

Завдання на письмову роботу

1. Рибне асорті

2. Суп картопляний з домашньою локшиною

3. Рулет "Екстра"

План

Вступ

1. Товароведення. Характеристика сировини

2. Кулінарія. Спецтехнологія

3. Обладнання

4. Охорона праці

5. Організація виробництва підприємств громадського харчування. Кондитерський цех

6. Калькуляційна картка страви (виробу)

7. Проведення розрахунку калорійності даної страви(виробу)

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Не десятки, не сотні - десятки тисяч страв створила за всю історію світова кулінарія. Про їжу написано стільки книг, що якщо прийнятися перечитувати їх, не вистачить людського життя. Примітивна кухня, яка вона була в первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукане Кулінарне Мистецтво, що вбрало в себе досягнення сучасної науки.

Клина – від латинського поварська справа. Кулінарія – мистецтво приготування страви. У всі часи людина старалась урізноманітнити своє харчування і створювала все можливі способи його приготування. Вже у IV – III тисячолітті до н.е. випікалося 58 сортів хліба, готували м’ясні і рибні страви, а щоб підкреслити смак, використовували різні трави і прянощі, із молока – різноманітні види сирів і бринзи, а овочі і фрукти займали на столі почесне місце. Мистецтво поварів завжди цінувалось.

Гастрономічні звички у кожного народу складалися віками, тільки мінялись і вдосконалювалися прийоми обробки продуктів, створювалися нові кулінарні рецепти. З часом сформувались національні кухні, особливості кожної з них йдуть коренями у далеке минуле.

На російську кухню вказала великий вплив французька. Назви страв прийшли до нас із французької кухні: рулети, котлети, фрикадельки, антрекот, соус, майонез, омлет, рагу. А ростбіф і біфштекс мають англосаксонське походження.

Антуан Карем написав 5-ти тонну книгу під назвою "Мистецтво французької кухні". Він перший ввів строгі пропорції, встановив певну послідовність у подачі страв і сервіровку столу.

Основоположником російської наукової кулінарії став Д.В. Каншин – пропагандист раціонального харчування і знавець поварської справи. Він організував першу в Росії школу поварів і кондитерів.

В українській етнічності страви, їжа, кулінарія як компоненти матеріальної народної культури виходили за межі матеріального світу, вплітаючись у канву культури взаємин між людьми та їхньої духовності; вони нерідко ставали ядром, довкола якого визрівали певні традиції. Одна з них, безпосередньо пов'язана з їжею та стравами, — це хлібосольство й гостинність, вміння майстерно приготувати страви, вправно їх подати та вміння щедро прийняти гостей.

Українська національна кухня склалася досить пізно, в основному - до середини XVIII ст., а остаточно - до початку XIX ст. До тієї пори її важко було відрізнити від польської і білоруської кухонь. Це зумовлено тривалістю і складністю процесу формування української нації й української держави. Після монголо-татарської навали на Київську Русь Україна пережила агресію литовських, угорських, польських феодалів, у результаті чого різні частини території її входили до складу різних держав (Литви, Польщі, Угорщини, Румунії).

Оскільки окремі українські території були довгий час роз'єднані, загальноукраїнська кухня створювалася вкрай повільно, лише після об'єднання українського народу. У XVII ст. до складу Росії ввійшли Левоберіжна Україна, Київ, наприкінці XVIII ст. - Правобережна Україна. З кінця XVIII ст. південна частина України - Причорномор'я і Новоросія - стали заселятися вихідцями з південних губерній Росії, що асимілювали з корінним населенням.

Таким чином, до початку – середини XIX ст. сформувалася в основному територія України, велика частина української нації була возз'єднана й одержала можливість консолідуватися в одній державі. Це значно полегшило створення і поширення характерних рис загальноукраїнських блюд, хоча розходження між блюдами Чернігівщини і Галичини, Полтавщини і Волині, Буковини і Харківщини, Поділля і Закарпаття збереглися до наших днів. Пізне формування української кухні обумовило цілий ряд її особливостей.

В області науки про харчування працюють вчені самих різних спеціальностей: медики, фізіологи, економісти, дієтологи, педагоги і повари. За кожною назвою страв – суворий розрахунок калорійності, співвідношення білків, жирів, вуглеводів і вітамінів.

Справжній кулінар повинен знати тільки хімію, біологію, фізіологію і багато інших наук, необхідно освоїти всіма тонкощами мистецтва приготування їжі. Робота повара повинна нести в собі елементи творчості і мистецтва. Механізми можуть позбавити від ручних, монотонних операцій, але ніколи не зможуть надати страві смаковий букет. Шлях до майстерності починається з уміння нарізати овочі, розложити гарно на тарілку гарнір і багато інших дрібниць. Добре приготувати страву – значить надати їй найбільш характерний, тільки ній присутній, найкращий для неї смак і аромат. Це досягається неодноразовим випробуванням, уточненням заправки, своєчасним і правильним встановленням готовності. "Доведення до смаку" - один із самих тонких процесів кулінарії. Тут найбільш яскраво з’являється мистецтво повара, той характерний "почерк", по якому легко відрізнити роботу майстра. Поступово у кожного кулінара з’являються свої маленькі таємниці, з допомогою яких він придає страві неповторності. Вершиною майстерності являється розробка і створення страв.

Кулінарія потребує дуже великої уваги, точності, чистоти, порядка. Це необхідно особливо тому, що смак страви, напою, закуски часто залежить від мало вловимих, мало відчутних деталей, саме тому в кулінарії немає дрібниць.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--