Дипломная работа: Вплив структури аліфатичних карбонових кислот та третинних амінів на каталітичний ацидоліз епіхлоргідрину
2.1.5 γ-Піколін (4-метилпіридин)
2.1.6 Тетраетиламоній бромід
2.1.7 Триметилоцтова (півалева) кислота24 2.1.8. Етоксіоцтова кислота
2.1.9 Феноксіоцтова кислота
2.1.10 Феніл оцтова кислота
2.1.11 Масляна кислота
2.1.12 Ізомасляна кислота
2.1.13 Пропіонова кислота
2.2 Методика кінетичних вимірювань
2.3 Математична обробка експериментальних даних
2.4 Техніка безпеки
2.4.1 Робота з епіхлоргідрином
2.4.2 Робота з оцтовою кислотою
2.4.3 Робота з амінами
2.4.4 Робота з кислотами та лугами
3. РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
3.1 Визначення порядку реакції за карбоновою кислотою
3.2 Визначення порядку реакції за каталізатором
3.3 Вплив структури кислотного реагенту на швидкість ацидолізу ЕХГ
3.4 Вплив температури на швидкість ацидолізу ЕХГ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Вже протягом декількох десятиліть не вгасає інтерес до реакції епіхлоргідрину з органічними кислотами [1-4] з метою отримання оксіхлорпропільних похідних карбонових кислот, які є важливими проміжними продуктами для отримання поверхнево-активних речовин, антистатиків, охолоджувачів, антикорозійних покриттів та епоксидних матеріалів з рядом цінних властивостей: термостійкість, хемостійкість, атмосферостійкість, тривалість до механічних дій і т. ін. [5] Окрім цього, вивчення закономірностей механізму та напрямку розкриття оксиранового циклу нуклеофільними реагентами уявляє собою актуальну задачу та є складовою частиною досліджень реакцій нуклеофільного заміщення:
(1)
Не дивлячись на велику кількість досліджень, що присвячені кінетиці та каталізу даної реакції, як і раніше залишається відкритим питання відносно механізму ацидолізу епіхлоргідрину, який проводиться в умовах, що є ідентичними до промислових (у середовищі 1-хлор-2,3-епоксіпропану). Більшість досліджень, як правило, виконано у розчинниках: хлорбензол [1], нітробензол [3], ДМФА [3], ДМСО [4], які можуть неоднозначно впливати на кінетику та механізм реакції (1) [4].
Актуальним є дослідження реакційної здатності карбонових кислот в реакції з α-оксидами для встановлення впливу їхньої структури на швидкість реакції.
Метою даної роботи є вивчення кінетичних закономірностей реакції оцтової кислоти та її похідних з епіхлоргідрином, встановлення впливу природи замісника в оцтовій кислоті, концентрації та структури каталізатору, а також температури на швидкість ацидолізу епіхлоргідрину, який виступає і в якості реагенту, і в якості розчинника. Вузловим моментом дослідження є встановлення порядку як реакції у цілому, так і за окремими компонентами.
В якості об’єкту дослідження була обрана реакція триметилоцтової, ізомасляної, масляної, пропіонової, оцтової, фенілоцтової, етоксіоцтової та феноксіоцтової кислот з епіхлоргідрином у присутності ряду каталізаторів – амонійових солей та амінів, а саме: (C2 H5 )4 NBr, 4-Me-C5 H4 N, C6 H5 N(CH3 )2 , 4-Br-C6 H4 N(CH3 )2 , 3-NO2 -C6 H4 N(CH3 )2 .