В англійській мові існує два відмінки іменників: загальний відмінок (Common Case) і присвійний (Possessive Case).

Загальний відмінок є словниковою формою іменника однини або формою іменника в множині.

Іменники в присвійному відмінку виражають відношення приналежності предмету якій-небудь особі або іншому предмету.

Іменник в присвійному відмінку може перекладатися українською мовою також прикметником.

У присвійному відмінку можуть вживатися іменники, що позначають людей, тварин, час, назви країн.

Відносини між іменниками і іншими словами в реченні виражаються різними способами, зокрема, було виявлено шість головних способів.

З визначенням відмінка в англійській мові жодних проблем не виникає. Англійці практично не вживають присвійний відмінок в множині в усній мові, бо на слух цю форму неможливо відрізнити від форми однини.

Список використаних джерел

1. Берман И.М. «Грамматика английского языка», М: «Высшая школа», 1994.

2. Старостин П.И. «Учебник английского языка», Москва, 1976. – 187 с.

3. Матюшкин-Терке Т.И. и др. «A Course of English. First year» М: «Высшая школа», 1990. – 129 с.

4. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. «Теоретическая грамматика современного английского языка», Москва, 1981.

5. Бонк Н.А., Котий Г.А., Лукьянова Н.А. «Учебник английского языка», Рыбинск, 1996.

6. Широкова А.В. «Сравнительная типология разноструктурных языков», Москва: Добросвет, 2000. – 200 с.

7. Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь. – Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия», 2002. – 685 с.

8. Аракин В.Д. «Сравнительная типология английского и русского языков» – Изд: Физматлит, 2005. – 232 с.