Курсовая работа: Мметодика розвитку швідкисно-силових якостей у бігунів на короткі дистанції

Введення..................................................................................................... …..3

Розділ 1. Стан питання по даним науково-методичної літератури……….….5

1.1. Основні засоби й методи розвитку швидкісно-силових якостей…….... 5

1.2. Розвиток швидкісно-силових якостей на різних етапах річного циклу тренування спринтерів................................................................................................... ..23

1.3. Деякі біохімічні аспекти харчування спортсменів при розвитку швидкісно-силових якостей………………………………………..…………..28

Розділ 2. Ціль, завдання, методи й організація дослідження.................. .. 32

2.1. Мета й завдання................................................................................. .... 32

2.2. Методи дослідження............................................................................ .. 32

2.2.1. Аналіз науково-методичної літератури........................................... ..32

2.2.2. Педагогічні спостереження................................................................. 32

2.2.3. Методи тестових завдань................................................................ .... 33

2.2.4. Педагогічний експеримент.......................................................... …... 33

2.2.5. Метод математичної статистики....................................................... ..33

2.3. Організація дослідження..................................................................... ...34

Розділ 3. Результати власних досліджень і їхнє обговорення................ ….36

Висновки...................................................................................................... ..42

Список літератури............................ ................... ..................................... ...43

ВВЕДЕННЯ

Аналіз світового досвіду показує, що в останні роки значно розширилася матеріально-технічна база бігових дисциплін. Побудовано закриті стадіони в більшості країн зі сніжні й холодної взимку, створені спеціально-тренувальні бази в регіонах з теплим кліматом і. гірських районах миру, де є всі умови для якісного виконання змагальних і тренувальних вимог у будь-який час року [22].

Ведеться безперервний пошук по вдосконалюванню спортивного взуття, покриттів бігових доріжок, створенітренажери, що дозволяють удосконалювати техніку перегони, розвивати фізичні якості й тестувати спортсменів. Однак, для досягнення результатів міжнародного класу необхідне завзята й правильно організоване тренування протягом багатьох років [12].

У нашій країні після досягнень В.Борзова не спостерігається більше високих результатів. Спринт практично перетворився в змагання між темношкірими спортсменами, які вже давно займають лідируючі місця в бігу на короткі дистанції.

Результативність виступів спортсмена в бігу на короткі дистанції багато в чому визначається швидкісно-силовим потенціалом м'язових груп, що здійснюють рух ніг [7]. Спостереження за швидкісно-силовою підготовкою спринтерів показали, що в бігунів є істотні розходження силових характеристик відштовхувальної і махової ноги.

Проблема організації тренувального процесу в бігу на короткі дистанції, незважаючи на зовнішню простоту самого змагального вправи, представляється досить складної й, мабуть, менш розробленої, чим в інших видах легкої атлетики [15].

Раніше вважалося, наприклад, що самим надійним способом підвищення спортивного результату є просте збільшення обсягу тренувальної роботи із всіх її параметрів. Цей шлях здавався єдино вірним, оскільки в такий спосіб домагалося успіхів більшість чемпіонів. Зараз обсяги навантажень досягли значних величин, і, видимо, подальше їхнє збільшення для спортсменів високого класу далеко не єдиний, а найчастіше й просто неефективний шлях до підвищення спортивного результату. Тому тренерові важливо розібратися у всьому складному механізмі тренувальної системи, щоб проводити підготовку своїх учнів на сучасному рівні [9].

Пошуки сретів швидкості тривають. Безсумнівно, що рекордні результати в спринті будуть обновлятися, оскільки в ньому таяться ще значні невикористані резерви.

Щороку тренери знаходять щось нове й збагачують загальну методологію підготовки бігунів на короткі дистанції. Однак, сучасний рівень розвитку спорту вимагає рекомендацій не про те, як готовити гарних спортсменів. А чому треба проводити підготовку саме так [4].

З огляду на вище сказане, можна говорити про те, що тема спортивного тренування в спринті є актуальною й має потребу в нових дослідженнях.

Розділ 1. Стан питання по даним науково-методичної літератури

1.1. Основні засоби й методи розвитку швидкісно-силових якостей

До спеціальної спринтерської підготовки доцільно приступати з 14-15 років. Спеціальна підготовка в бігу на короткі дистанції повинна проводитися поступово. Робота ведеться над удосконалюванням техніки спринтерського бігу, збільшенням обсягу й інтенсивності тренувальних навантажень. У цьому віці бігунові потрібно частіше виступати в контрольних прикидках і змаганнях. Причому ці виступи повинні проводитися в багатобор’ях, естафетах і бігу на короткі дистанції.

Багато або мало бігати? Відомі випадки, коли підлітки рано починали спеціалізуватися в бігу на короткі дистанції. Їхній тренувальний арсенал засобів складався з великого обсягу швидкої бігової роботи. Молоді 15-16 літні спортсмени пробігали 100 м за 11,2 - 11,3 с., що говорило про їхні більші здатності. Будучи дорослими, ті ж спортсмени показували результат на цій дистанції, рівний лише 10,9 -11,1 с.

Виявляється, готуючись до виступів, підлітки занадто багато займалися спринтерським бігом. Подібна одноманітна робота зупинила їхній прогрес.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--