Курсовая работа: Організація виробництва в дільниці виробничого цеху
Розрахунки кількості верстатів (розрахункової та прийнятої) по інших операціях виконуються аналогічно і зводяться в табл.2.
На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження устаткування, на якому на осі абцис указується найменування і модель устаткування, а на осі ординат відкладається коефіцієнти завантаження устаткування з урахуваннями його довантаження супутньою продукцією (рис.1)
Ширина стовпчиків за відповідним масштабом повинна бути пропорціональна кількості верстатів даної моделі.
Середній коефіцієнт завантаження Кз всього верстатного парку на проектованій дільниці викреслюють горизонтальною лінією, яка проходить через увесь графік.
У зв’язку з тим, що всі операції не завантажені до 85% згідно з основною нормою часу ми довантажили їх аналогічними деталями.
6. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:
Тдов =Фе *Кв.н *Спр *(Кз н - Кз ) н-год.
де Спр – прийнята кількість верстатів даного типу до довантаження, шт;
Кз н = 085…0,95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання даного типу;
Кз – коефіцієнт завантаження обладнання до довантаження супутньою продукцією.
Тоді, наприклад, для фрезерно-центровальної операції трудомісткість довантаження складе:
Тдов = 3948*1,01*1*(0,9-0,13) = 3070,4
7. Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом: Ср =Т '/(Фе *Кв.н ),
де Т ' – трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н-год;
Кв.н – коефіцієнт виконання норми часу, Кв.н = 1,0…1,2;
Фе – ефективний річний фонд використаного часу обладнання, год.
Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:
Ср = 3602,6/(3948*1,01) = 0,9
8. Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовлені заданих за проектом деталей розраховується за формулою:
Кз = ∑Ср *100/∑Спр
де ∑Ср, ∑Спр – відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі:
Кз = 8,93*100/10 = 89,3%.
9. Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл.3).
Таблиця 3
Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки
Найменування верстата | Модель верстата | К-ть верстатів, шт | Потужність, кВт | Площа, м2 | Вартість за прейскурантом, тис.грн | Витрати на транспортування й монтаж, тис.грн (6-9% від гр.9) | Первинна вартість, тис. грн. (гр.9+гр.10) | Ремонтна складність | ||||||
одиниці | загальна | одиниці | загальна | одиниці | загальна | механічна | електрична | |||||||
одиниці | загальна | одиниці | загальна | |||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
Токарно-гвинторізний | 16К20 | 3 | 10 | 30 | 5,066 | 15,1988 | 40 | 120 | 8,4 | 128,4 | 6 | 18 | 9 | 27 |
Горизонтально-протяжний | 7б56 | 1 | 20 | 20 | 6,42 | 6,42 | 20 | 20 | 1,4 | 21,4 | 12,5 | 12,5 | 13,0 | 13,0 |
Токарно-гвинторізний | 16К20 | 1 | 10 | 10 | 5,066 | 5,066 | 40 | 40 | 2,8 | 42,8 | 6 | 6 | 9 | 9 |
Вертикально-свердлильний | 2Н125 | 1 | 4,5 | 4,5 | 7,982 | 7,982 | 42 | 42 | 2,94 | 44,94 | 9 | 9 | 5,5 | 5,5 |
Зубофрезерний п/а | 53А10 | 4 | 7 | 28 | 10,788 | 43,152 | 50 | 200 | 14 | 214 | 2 | 8 | 4 | 44 |
Верстак | - | 2 | - | - | 1,5 | 3 | 2 | 4 | 0,14 | 4,14 | - | - | - | - |
Разом | - | 12 | - | 92,5 | - | 81,178 | - | 426 | 29,82 | 455,82 | - | - | - | - |
1.2 Основна виробнича площа проектованої дільниці (цеху)
До складу виробничої площі включається площа, зайнята обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, роль чатами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.
Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація).
На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.
На вибір варіантів розташування дільниці впливають умови роботи та технологічні особливості використовуваних верстатів.
Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності форми та розташування поверхонь у зв’язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей.
Недопустиме змішане розміщення дільниці абразивної обробки і складання.
Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі, яка припадає на один верстат або одне робоче місце:
Sд = Sпит * Спр м2 ,
де Sпит. – питомий показник площі на один верстат; для малих верстатів вагою до 5 тис.кг Sпит =10…15 м2 , для середніх верстатів вагою до 10 тис.кг Sпит =16….25 м2 , для великих верстатів вагою до 25 тис.кг Sпит =26…45 м2 , для особливо великих вагою до 120 тис.кг Sпит =50…150 м2 на один верстат, для верстаків Sпит =10 м2 .
З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, магістральних проїздів тощо:
Sпит.заг. =1,3*Sпит.д
Питома площа одного дрібного верстата Sпит =15 м2
Виробнича площа дільниці Sпит.вир. =15*8=120 м2