Курсовая работа: Проблема перекладу в зарубіжній літературі
"Вовк та ягня", "Квартет" (переклади М. Терещенка).
Р. Бернс. "Джон Ячмінь "(переклади М. Лукаша, В. Мисика), Р. Л. Стівенсон. "Вересовий трунок" (переклад Є. Крижевича).
Г. Гейне. "Самотній кедр на стромині" (переклад Л. Первомайського),
С. Єсенін. "Відгомоніла золота діброва" (переклад В. Коломійця).
В. Шекспір. Гамлет" (монолог Гамлета,. переклади Л. Гребінки, Г.. Кочура), сонет 130 (переклади Д. Паламарчука, Д. Павличка); Дж. Байрон. "Хотів би жити знову горах..." (переклад Д. Паламарчука); О. Пушкін. "Євгеній Онєгін" (уривок, переклад М. Рильського).
О. Блок. "Весно, весно, без меж і без краю..." (переклад Г. Кочура);
Порівняння заголовків та епіграфів доцільне і тоді, коли вивчаються епічні та драматичні твори. Часом перекладач знаходить точний еквівалент назви твору, аби повністю зберегти авторський задум; в історії перекладу відомі й інші варіанти передачі тлумачем заголовка.
Часткове збереження заголовка.
Особливо цікавим розгляд цього варіанта є в тому випадку, коли на шляху перекладача трапляються багатозначні слова, які мають кілька варіантів перекладу. На підсумковому етапі вивчення епопеї Л. Толстого "Війна і мир" учням можна запропонувати поміркувати над смислом назви твору і, порівнявши заголовки оригіналу та перекладу О. Кундзіча, зробити висновок про труднощі, які постали перед перекладачем. Таке завдання сприятиме створенню проблемної ситуації, розв'язання якої потребує відповідей на низку запитань:
– В якому значенні слово мир використовується в романі Толстого?
– Як це слово перекладається українською мовою?
–Поміркуйте, чому перекладач зупинився на варіанті «Війна і
мир», а не «Війна і світ»?
Підсумовуючи роздуми учнів, учителю доцільно повідомити, що за часів Л.Толстого в російській мові існувало два слова: мир у значенні відсутність війни і мір — громада людей, народ. Сам письменник таємниче слово в назві твору писав по-різному: як з і, так і з и.
Далі доцільно звернути увагу учнів на те, що український варіант "Війни і миру" підготував дбайливий вітчизняний теоретик і практик перекладу О. Кундзіч.
Завчасно підготовлений учень може зачитати уривок зі статті О. Кундзіча
Аби допомогти учням зрозуміти перекладацьке рішення О. Кундзіча, слід націлити їх на роботу з російсько-українським словником. З його допомогою школярі встановлять, що в українській мові основні значення слова мир перекладаються не однією лексемою, а кількома: світ (окружение человека, внутренний мир); всесвіт (вселенная); громада, мир (сельская община); мир (отсутствие враждьі, войны, ссоры, соглашение); згода, злагода (согласие), замирення (прекращение войны).
Отже, зважаючи на особливості мов, під час перекладу неможливо цілком зберегти символічне значення заголовка твору. Вибір варіанта "Війна і мир" є найбільш вдалим, оскільки слово оригіналу мир в українській мові передається аналогічним відповідником тоді, коли йдеться саме про ті значення, які мали російські слова мир і мір у XIX ст.
Наведений приклад допоможе учням зрозуміти, що іноді повністю зберегти смислове навантаження заголовка неможливо через відмінності двох мовних систем.
Повна зміна заголовка
До такого варіанта передачі назви твору перекладачі вдаються з різних причин: коли висловлюють власний погляд на оригінал або коли намагаються його витлумачити, зробити доступнішим для читачів.
Під час вивчення роману Ф. Достоєвського можна розповісти учням, що в перекладі цього твору німецькою мовою його назва у різних перекладачів звучить по-різному: "Verbrechen und Stafe" ("Злочин і кара") та "Schuld und Suhne" ("Вина й спокута") — і запропонувати їм, порівнявши заголовки, зробити висновок про позиції перекладачів.
Щоб націлити учнів на врахування принципу диференційованого підходу до відтворення оригіналу, можна запропонувати їм таку пам'ятку:
Як порівнювати оригінал і переклад
1. Визначте художні особливості оригіналу. З'ясуйте, які елементи в ньому відіграють найважливішу роль.
2. Простежте, до яких змін удається перекладач (звертайте увагу на пропуски, заміни, нові елементи в перекладі).
3.Поміркуйте, чим можна пояснити зміни в тексті перекладу.
4. З'ясуйте характер втрат (основні чи другорядні елементи твору)
5.Зробіть висновок про близькість оригіналу й перекладу
Художня домінанта — провідний образ твору.