Курсовая работа: Проблема перекладу в зарубіжній літературі
Художня домінанта — граматична форма вірша
Яскравим прикладом такої художньої домінанти є вірш А. Фета "Шепот, робкое дыханье...". З метою звернення уваги десятикласників на специфіку цієї поезії можна запропонувати їм уривок зі статті Д. Благого "Граматика поезії (Про один вірш Фета)".
У словниковому його складі переважне місце посідають іменники (двадцять три із загальної кількості тридцяти шести слів; крім того, в ньому є ще сім прикметників, два прислівники та сполучник і, що повторяється чотири рази). Водночас зовсім відсутня друга головна частина мови — дієслово. Цьому відповідає і синтаксична будова вірша: за наявності п'ятнадцяти підметів немає жодного — знову-таки другого головного члена речення — присудка...
Після читання уривка зі статті доцільно запропонувати учням порівняння оригіналу згаданого вірша та його перекладу М. Рильським, що дасть можливість увиразнити майстерність перекладача, який зберіг бездієслівну форму вірша.
Художня домінанта — музичність
Одинадцятикласникам, які вивчають французьку мову, можна запропонувати порівняти звучання "Осінньої пісні" П. Верлена в оригіналі та в перекладі Г. Кочура, беручи до уваги такі запитання:
—Який настрій проймає обидва тексти?
—З твором якого виду мистецтва вони асоціюються?
—Завдяки яким художнім засобам звучить у них голос осені?
—Чи є обидва тексти яскравою ілюстрацією до верленівської формули ''Найперше — музика у слові"?
Важливо наголосити на тому, що переклад, як і оригінал, звернений до читача не зоровими, а звуковими можливостями слова. Саме завдяки звукопису і мелодійності в обох текстах відчувається меланхолійний настрій. Художні образи (протяжне ридання скрипок і дзвін годинника), створені поетом і передані перекладачем, справедливо називають звукообразами.
Підсумовуючи, слід ознайомити учнів з висловлюванням В. Радчука: "Вірність перекладу "Осінньої пісні" полягає не в дотриманні чіткої логіки, яку тут важко знайти ., а в передачі експресивної функції, яку виконує нагнітання співзвуч, тональний рух, мелодійне переплетіння сонантів, носових і чистих, довгих і коротких голосних, у втіленні верленівської формули De la musique avant toute chose, яку слід розуміти, знову ж таки, не абстрактно, а як вказівку.на те, що музичність повинна бути на першому місці в поетичній ієрархії і що така ієрархія існує" [12; 5].
Отже, порівняння першоджерела та оригіналу сприятиме усвідомленню учнями не лише сутності художнього перекладу як творчого процесу і його результату, а й глибшому розумінню творів, прочитаних в оригіналі. Цей прийом доцільно використовувати під час розгляду окремих елементів текстів або аналізу поетичних творів невеликого обсягу, які є яскравими зразками перекладацької майстерності.
Залучаючи учнів до вивчення кращих зразків світового, письменства, важливо формувати їхнє уявлення про художній переклад як унікальне явище у світовій культурі, результат творчого діалогу автора і перекладача. Як слушно зазначає І. Ненько, акцентування на зв'язку перекладних творів з оригіналом є обов'язковою умовою ефективності шкільного предмета "Зарубіжна література" [9, 21].
3.2. Конспекти уроків
3.2.1.Конспект №1.
Тема: Оспівування краси природи та кохання у сонетах В. Шекспіра. Мета: допомогти учням краще усвідомити красу поетичного слова його поетичний зміст; розвивати навички аналізу перекладів ліричних творів, пам’ять, уміння виразно читати вірші; виховувати естетичні смаки, любов та чутливість до поетичного слова.
Тип уроку: Урок компаративного аналізу сонетів.
Метод: евристична бесіда з елементами виразного читання
Прийоми: порівняння творів
Шлях аналізу : слідом за автором
Обладнання: портрет В. Шекспіра, збірки творів, фотовиставка до життя і творчості
Епіграф:
There is по rose without a thorn.
( Немає троянди без колючки)..
Англійське прислів'я
Ланцюжок навчальних ситуацій.
І. Оголошення теми, мети, уроку та епіграфу.
ІІ. Бесіда — актуалізація опорних знань учнів.