Курсовая работа: Технологія виробництва печива цукрового на прикладі Харківської бісквітної фабрики
-пюре плодове та ягідне згідно з чинною нормативною документацією;
-крохмаль картопляний згідно з ГОСТ 7699;
-кислота лимонна згідно з ГОСТ 908;
- арахіс згідно з чинною нормативною документацією;
-мак згідно з ГОСТ 12094;
-кориця згідно з ГОСТ 29049;
-какао терте згідно з чинною нормативною документацією;
-какао-масло згідно з чинною нормативною документацією;
-молоко сухе незбиране згідно з ГОСТ 4495;
-ферменти згідно з чинною нормативною документацією;
-лецитин згідно з чинною нормативною документацією;
-бікарбонат натрію згідно з чинною нормативною документацією.
Можуть бути використані інші види сировини, дозволені Міністерством охорони здоров’я України.
В якості основного виду сировини використовують пшеничне борошно вищого та 1-го гатунків,яке надходить на підприємство, а також зберігається там, майже завжди, безтарним способом.
Цукор (цукроза)використовують у вигляді рафинованого цукру-піску або водяного розчину (сиропу).Вміст цукрози в цукрі-піску в перерахунку на суху речовину 99,75...99,99 %,вміст вологи не більше 0,14 %, а для безтарного збереження – 0,05 %. Цукровий сироп, який надходить з цукроворафінадних заводів, може бути як чистим, так і цукровоінвертним з різним співвідношенням цукрози та інвертного цукру. На кондитерські фабрики цукор-пісок надходить двома способами: тарним (у мішках) або безтарним (у вагонах або автомашинах). Зберігають його також двома способами: у мішках або в складах для безтарного збереження (силосах).Перед застосуванням на виробництві цукор-пісок просіюють через сито та піддають магнитному очищенню для звільнення від ферродомішок
При виробництві цукрового печива можуть додавати патоку в кількості 2 % від маси сировини.Це надає тісту пластичність, а готовим виробам – м’якості та розсипчатості.Патока надходить на підприємство в цистернах та в розогрітому вигляді (40...450 С) перекачується у баки.Перед застосуванням патоку підігрівають до тієї ж темперетури та проціжують через сито.
В якості рецептурного компаненту, при виробництві печива, використовують крохмал.
Як структуроутворювачі використовують жири, вершкове масло, маргарин, також додають гідровані жири.
Широко використовують фруктово-ягідну сировину у вигляді напівфабрикатів (пульпи, пюре, підварки,цукати, заспиртовані ягоди). Для надання виробам кислого смаку використовують харчові кислоти: винну, лимонну, молочну, яблучну. В якості ароматичних добавок додають натуральні (природні ефірні масла) та синтетичні (есенції) ароматичні речовини.Крім цього, застосовують такі види сировини, як розпушувачі, драглеутворювачі, харчові барвники, емульгатори, консерванти.
Сировина, барвники, ароматичні речовини, замінники цукру, допоміжні матеріали, які застосовують для виготовлення печива, повинні мати дозвіл для застосування Мністерства охорони здоров’я України. Їхня якість має відповідати вимогам чинної нормативної документації.
Сировина, що надходить для виробництва печива за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, нітратів, не повинна перевищувати норм, предбачених “Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевых продуктов” №5061, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СРСР.
2.3Технологія виробництва цукрового печива
Як було сказано раніше, цукрове печиво виготовляють з високопластичного тіста, готові вироби відрізняються гарною пористістю, крихкістю та набрякаємістю.Основні стадії отримання тіста: підготовка сировини, заміс тіста, формування, випікання, охолодження, упаковка.
Підготовка сировини для виробництва печива цукрово здійснюється так само, як і для виробництва всіх інших борошняних кондитерських виробів.
Тісто для цукрового печива замішують в агрегатах неприривної дії. Процес здійснюється шляхом змішування попередньо приготовленної емульсії з борошном та крохмалом. Емульсію готують з води,цукру, кондитерських жирів, інвертного сиропу, яйцепродуктів, солі,розпушувачів,ароматичних речовин. В емульсії жир повинен бути рівномірно диспергіруванним у воді, цьому сприяють емульгуючі речовини – лецетин яєчного жовтка, казеін молока та фосфатидні концентрати. Тісто, приготоване на емульсіі, має більш однорідну консистенцію й краще формується. Емульсію готують у дві стадії: змішування, збивання. Змішування проводять у циліндричному змішувачі. В цей час розчиняються всі компонентні рецептури. Емульсію збивають або у центробіжному емульгаторі безперервної дії, або у гідродинамічному перетворювачі. Центробіжний емульгатор уявляє собою корпус, всередині якого є чотири діска – два нерухомих, два обертаючих. Суміш при обертанні дісків розбивається на маленькі часточки, утворюючи емульсію.
Гідродинамічний перетворювач складається з сопла та