Реферат: Моделі управління запасами в прийнятті управлінського рішення
Оптимальний розмір замовлення може бути встановлений шляхом розрахунку варіантів. Для цього скористаємося прикладом організації, яка одержує в рік 4000 одиниць сировини за ціною 500 грн. за одиницю. При цьому вартість зберігання одиниці запасів Сh = 600 грн., а вартість подачі одного замовлення Со = 1200 грн. Розрахунки варіантів представлені в табл. 8.1.
Таблиця 8.1 -Розрахунок витрат на виконання замовлень різних розмірів
Показники |
Одиниця виміру | Розмір замовлення, од. | ||||
80 | 100 | 120 * | 140 | 160 | ||
Середній запас | один. | 40 | 50 | 60 | 70 |
80 _25 4Л ЗО ~78 |
Кількість замовлень на поставку | один. | 50 | 40 | 33,3 | 28,6 | 25 |
Річна вартість зберігання запасів | тис.грн. | 24 | 30 | 36 | 42 | 48 |
Річна вартість виконання замовлень | тис.грн. | 60 | 48 | 40 | 34,3 | 30 |
Сукупні витрати | тис.грн. | 84 | 78 | 76* | 76,3 | 78 |
Таким чином, розрахунок варіантів показує, що оптимальним для даного випадку є замовлення 120 одиниць сировини, при якому сукупні витрати в розрахунку на рік досягають мінімуму – 76 тис.грн.
Проведемо розрахунок за формулою (8.5):
qо = = =126,5 од.
Таким чином, в обох розрахунках одержано близькі значення. Але розрахунок за формулою менш трудомісткий, тому варто ним скористатися.
Рівень та інтервал повторного замовлення
Визначення оптимального розміру замовлення потребує встановлення терміну його подачі. Якщо час доставки замовлення від постачальника складає L тижнів, то протягом поставки буде використано L ? (D/52) одиниць продукції, із запасу. Отже, нове замовлення слід подавати, коли рівень запасів знижується до величини L ? (D/52 ) тижнів. При цій умові нове замовлення буде доставлене в той момент, коли запас вже повністю вичерпаний. Протягом року буде потрібно виконати D / q замовлень з рівними інтервалами, таким чином, новий цикл замовлення завжди починається в точці:
1 рік/ D / q замовлень = q / D років.
Оскільки всі цикли замовлень однакові, інтервал повторного замовлення також буде дорівнювати (q / D) років (рис.8.5).
Рис. 8.5 - Рівень та інтервал повторного замовлення
Якщо продовжити приклад, то сукупні витрати на оптимальний розмір замовлення складають:
ТС = 1200 ? 4000: 126,5 + 600 ? 126,5: 2 = = 37944,66 + 37950 = =75894,66грн.
Як видно з графіка загальної вартості витрат (рис. 8.4), крива загальної вартості запасів у критичній точці оптимального розміру замовлення помітно вирівнюється, що свідчить про невисоку чутливість моделі в цьому діапазоні (тому розмір замовлення можна округлити). Наприклад, якщо за оптимальний розмір замовлення прийняти 120 одиниць продукції, загальна вартість запасів складе:
ТС = 1200 ?4000: 120 + 600?120: 2 = 76000 грн.
Це незначне відхилення в сукупній вартості запасів підтверджує практичну можливість округлення розмірів замовлень.
Подачу нового замовлення менеджер підприємства повинен здійснювати кожного разу після закінчення періоду, який дорівнює 120 / 4000. Якщо число днів у році прийняти 365, інтервал повторного замовлення дорівнює:
(120?365)/ 4000 = 10.95 або 11 днів.
При порушенні деяких передумов, припущених при побудові моделі, необхідно внести в розрахунки необхідні поправки.
Модель економічного розміру партії
Компанії, які спеціалізуються на виробництві різних видів продукції, можуть організовувати технологічний процес не на безперервній основі, а на основі виробництва партій продукції. Якщо в компанії виробляється продукція партіями, це викликає необхідність вирішення питання про розмір партії продукції, яка виробляється протягом одного виробничого циклу, а також питання частоти виробництва партії певної продукції.
Ця проблема аналогічна визначенню оптимального розміру замовлення. Замість замовлення продукції у зовнішнього постачальника розглядається обсяг виробництва певної продукції, тобто вартості замовлення (8.2), що відповідає вартості організації процесу виробництва партії продукції:
Загальна щорічна вартість виробництва | = | Щорічна вартість організації технологічного процесу | + | Річна сума витрат на зберігання | (8.6) |
Якщо через Сs визначити вартість організації кожного виробничого циклу, а через Ds - обсяг виробництва, то