Реферат: Прийняття Конституції України 1996р.

По-перше, конституційність того чи іншого закону або норматив­но-правового акта є виключно юридичною нормою, а тому під­лягає розглядові органом, який володіє для цього відпо­відною кваліфікацією;

по-друге, право суддів перевіряти конституційність законів і, таким чином, контролювати діяльність зако­нодавчої влади випливає з принципу поділу влад;

по-третє, незалежність і неупередженість притаманні представникам судової влади в силу їх специфіки, звільняють їх від впливу будь-яких політичних сип і служать гарантією того, що рішення по справі базу­ватимуться на дійсно правовій основі;

по-четверте, правила судочинства, що виходять з принципів змагальності і гласності процесу, передбача­ють винесення мотивованого рішення, забезпечать най­більш повний і всебічний розгляд справи про консти­туційність заперечуваного закону чи іншого норма­тивно-правового акта.

Конституційний суд оцінює правові акти тільки при поданнях або зверненнях до нього. Такий суд уповно­важений видавати юридично обов'язкові акти.

При створенні Конституційного Суду України дис­кутувалось питання: який варіант кращий — спеціаль­ний конституційний суд чи покладення функцій консти­туційного контролю на загальні суди?

Обрано першу модель, оскільки загальні суди традиційно пристосовані до вирішення цивільних та кримінальних справ на осно­ві норм цивільного й кримінального права. Але Конс­титуційний Суд України повинен вирішувати справи на основі норм конституційного права.

Розрізняють різні види й форми конституційного контролю. Насамперед — попередній, тобто коли нормативно-правовий акт ще розробляється й не вступив в законну силу, і наступний контроль, коли така перевірка здійснюється після прийняття акта.

За правовим