Реферат: Розрахунки надійності електронної апаратури
Існують три основних методи контролю надійності:
- метод одноразової вибірки (одинокий контроль);
- метод дворазової вибірки (подвійний контроль);
- метод послідовного аналізу.
Кожен з цих методів має свої переваги і недоліки та може бути використаний у тому або іншому конкретному випадку. Найбільше розповсюдження в практиці контролю надійності отримали одинокий та метод послідовного аналізу. Це пояснюється тим, що метод подвійного контролю потребує більшого часу контролю та більш складних розрахунків. Цей метод ми розглядатимемо.
Найбільш економічним методом контролю надійності є послідовний. Метод послідовного контролю надійності застосовується на стадіях технічного проекту або робочої конструкторської документації дослідного зразка виробу. А тому при випробовуванні дослідного зразка апаратури перевага надається методу послідовного аналізу. Метод же одноразової вибірки використовується під час випробовування серійних зразків.
Сукупність умов випробовування контрольних апаратів і правил прийняття рішень називається планом контролю.
Під сукупністю умов випробування розуміються умови бракування і приймання, задані значення α та β, обсяг випробовувань тощо. Правила прийняття рішень визначаються методами контролю.
4.1 Метод одноразової вибірки
Метод одноразової вибірки полягає в тому, що з контрольної партії обсягу No виробів береться одна випадкова вибірка обсягу N екземплярів. Потім виходячи з вибраних No , N, α або β, встановлюється оціночний норматив no . При контролі кількості дефектних апаратів партія визначається надійною, якщо кількість дефектних апаратів ( кількість відмов) nk менше або дорівнює no , тобто:
(30)
де no – оціночний норматив.
Якщо nk >no ,то партія вибраковується. Якщо контролювати середнє напрацювання на відмову (контроль щодо напрацювання), то необхідно так встановити сумарний час випробовувань tΣ (сумарне напрацювання виробів на вибірки N) та оціночний норматив Тк , щоб забезпечувати задані ризики α і β.
Оціночний норматив встановлюється таким чином, що при:
(31)
результати випробовувань оцінюються як задовільні, а при:
(32)
результати випробовувань оцінюються як незадовільні (партія бракується).
Тривалість етапу випробовувань tв при обраному обсязі вибірки N буде:
(33)
У подальшому розглядатимемо тільки контроль щодо напрацювання.
Позначимо ймовірність відмови апаратури за час tв , за який вона визначається надійною, через q1 , а ймовірність відмови, при якій апаратура бракується, через q2 .
Середнє напрацювання на відмову надійної партії позначимо через То1 , а ненадійної партії – через То2 . Крім того, введемо позначення:
і (34)
Для контролю надійності методом одноразової вибірки під час виконання умов N≤0,1No і q1 ≤0,1 можна користуватися розподілом Пуассона, тоді:
(35)
(36)
де – ризик виробника, близький до заданого α;
ризик споживача, близький до за даного β.