Реферат: Використання діагностичних карт для оцінювання педагогічної діяльності вчителя
Одним із стратегічних завдань, окреслених у Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), є створення умов для формування освіченої творчої особистості громадянина. Одним із головних є завдання виховання нової генерації педагогічних кадрів, розробки комплексу теоретичних і методичних основ щодо забезпечення підготовки педагога до праці.
Практика свідчить, що там, де проводиться відповідна робота на діагностичній основі, відбувається зниження педагогічних труднощів щодо самооцінки вчителя та оцінки заступника директора. Тому в практику методичної роботи ДЗОШ № 58 з 2008-2009 навчального року введена діагностика професійної діяльності вчителів, яка забезпечить науковий підхід до організації роботи з педагогічними кадрами, виявлення їх професійного розвитку і саморозвитку. Проведення діагностування та самодіагностування педагогічної діяльності спрямоване на оволодіння кожним учителем навичок самоаналізу, самооцінки, що дозволить перевести роботу в режим активного саморегулювання та самокоригування, а також реалізувати одну із функцій методичної роботи стосовно конкретного педагогічного працівника – аналітично оцінювальну, сутність якої полягає передусім у критичному осмисленні існуючої педагогічної практики та особистого професійного досвіду і їх оцінювання. Результати анкетування заслуховуються на педагогічній, методичній раді школи, засіданнях методичних об’єднань, кафедр, проводяться індивідуальні співбесіди.
Діагностування – (від діа – «прозорий» та гнозист – «знання»).
Педагогічна діагностика – система технологій, процедур, засобів, методик і методів отримання інформації про стан та розвиток педагогічних систем.
В структурі методичної роботи вона виконує дві взаємопов’язані функції: функцію вивчення і оцінювання стану чи рівня та функцію навчальну.
Основне призначення діагностування рівня професійної компетентності педагогічних працівників – надання необхідної допомоги педагогічним працівникам у професійному розвитку та врахування результатів організації в процесі системи методичної роботи.
Критерії оцінювання рівня сформованості компетенцій педагога:
• методичні знання;
• наукові знання;
• теоретичні знання (педагогічні, психологічні, професійні);
• технологічні знання (знання і використання педагогічних технологій, конструювання уроків, здатність акумулювати і використовувати позитивний досвід діяльності колег). Прогнозування результатів, корекція, рефлексія власної діяльності тощо);
• моральна культура педагога, етика, естетична, загальна, духовна, методична, фахова, дослідно-творча компетентність, культура праці та професійна етика, загальнопрофесійні уміння і навички (гностичні, конструктивні, комунікативні, організаційні тощо).
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МЕТОДІВ
Педагогічне спостереження
Щоб спостереження було науковим і при цьому психолого-педагогічним, воно має відповідати таким вимогам:
а) цілеспрямованості (що спостерігати, що фіксувати);
б) об’єктивності (фіксувати не свої припущення, а об’єктивну типову інформацію);
в) системності та систематичності;
г) упорядкованості та простоті фіксації необхідних результатів.
Аналіз методу:
Позитивне | Недоліки | Висновок |
|
– дає змогу одержувати інформацію про вчителя за будь яких ситуацій; – не вимагає складної підготовки, доступний; – дає змогу вивчати вчителя без експериментального дослідження, аналізувати його діяльність, поведінку в звичайних умовах |
– метод пасивний; – метод досить трудомісткий щодо фіксації інформації можна упустити суттєве; – спостереженню піддаються, як правило, тільки зовнішні прояви; – значні затрати часу | Не є самостійним методом в педагогічній діагностиці, реалізується разом з іншими методами як анкетування, бесіди тощо |
2
Анкетування
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--