Реферат: Використання діагностичних карт для оцінювання педагогічної діяльності вчителя

– можливість враховувати його реакцію, змінювати запитання тощо, тобто широта маневру;

– має більш індивідуальний характер.

– складність фіксації;

– невисока можливість одержання об’єктивної інформації;

– розрахунок на відвертість, що не завжди справджується.

Кращий результат – в поєднані бесіди з елементами дискусії. В більшості випадків доцільне поєднання педагогічного спостереження з бесідою.

4. Незалежні характеристики (метод отримання інформації). За його допомогою можна дістати загальну оцінку професіоналізму педагогічного працівника. Вимоги до методу: чіткість, усвідомлення завдань, анонімність, мінімум витрат часу, варіативність. К. М. Старченеко пропонує один із варіантів одержання такої інформації.

п/п

Прізвища

вчителів

Культура Фах Методика
Рівень Рівень Рівень
В С Н В С Н В С Н

Проводиться інструктаж: записати прізвища колег та визначити, поставивши позначку (+) рівень культури, фахову та методичну компетентності.

Опрацювання анкет: визначається середній показник. Наприклад, з фахової підготовки більшість колег оцінили конкретного вчителя як середній рівень. Звичайно, що у наступних індивідуальних бесідах можна вияснити мотиви чи причини даної оцінки.

5 . Тестування (як метод) – це фактично усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими контрольними запитаннями чи завданнями з метою одержання високого рівня достовірної інформації з важливих аспектів професійної компетентності педагогічних працівників.

В сучасному педагогічному діагностуванні нерідко використовуються комплексні самостійні та контрольні роботи, розв’язування педагогічних ситуацій та їх обґрунтування, моделювання чи проектування педагогічних процесів.

Анкетування вчителів з основних проблем навчально-виховного процесу варто проводити щорічно в квітні-травні.

Після коригування адміністрацією школи та керівниками методичних об’єднань, кафедр діагностичних анкет учителів варто за результатами діагностування скласти діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі – прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі – основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в діагностичних анкетах учителів. Умовними позначками фіксується, що в роботі вчителя добре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допомога. В останній горизонтальній колонці карти проти прізвища кожного вчителя необхідно вказати колективні форми з підвищення педагогічної майстерності (робота в шкільному, районному методичному об’єднанні, участь у роботі школи передового досвіду, творчій групі, наставництво, робота в психолого-педагогічному семінарі тощо) з урахуванням результатів діагностування.

Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації школи знати можливості педагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, допомагає спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намічати конкретні шляхи її удосконалення, вибираючи єдину науково-методичну проблему (тему), а також наочно бачити, кому з педагогів потрібна методична допомога і хто з учителів може її надати.

Аналізуючи кожну колонку діагностичної карти по вертикалі, можна виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.

Діагностична карта школи повинна бути динамічною, тобто замінюватися при вибутті, прибутті вчителів або при розв’язанні конкретного питання замінювати його іншим, більш актуальним на даний час.

Крім того, умовними позначками варто окреслити динаміку педагогічної майстерності кожного педагогічного працівника з кожного питання.

Аналіз зібраних матеріалів дасть можливість виявити групи вчителів, які визначили для себе перелік утруднень і потребують навчання, методичної допомоги; педагогів, які мають високий рівень професійної підготовки, оволодівають інноваційними технологіями та цілеспрямовано впроваджують їх у процесі навчальної діяльності; створити динамічні творчі групи учителів для вирішення термінових проблем, пов’язаних з навчально-виховною діяльністю школи.

За результатами діагностування керівники методичної роботи у школі через методичні технології (школа перспективного педагогічного досвіду, школа молодого вчителя, школа педагогічної майстерності, майстер-класи, творчі групи), через різні форми методичної роботи (творчий звіт учителя, творчий портрет учителя, самоосвіта, науково-практична конференція, оперативно-методична нарада, групова та індивідуальна консультація, семінар, бесіда, дебати, дискусія, дидактична гра, ділова гра, методичний (аукціон, фестиваль, турнір), взаємовідвідування уроків, відкритий урок, методична декада і інші) реалізують систему неперервної педагогічної освіти.

Діагностична карта підвищення рівня методичної кваліфікації вчителя

Питання діагностики

Потребую допомоги

Достатньо

володію

Готовий поділитись досвідом
1. Календарно – тематичне планування роботи
2. Орієнтація на особистісні досягнення учнів
3. Володіння технологією проведення особистісно орієнтованого уроку
4. Визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку
5. Оволодіння змістом нових програм і підручників
6. Використання активних методів навчання
7. Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання
8. Уміння організувати роботу учнів протягом всього уроку
9. Диференційована робота на уроці
10. Зв’язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем
11. Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці
12. Формування вмінь і навичок в учнів працювати з першоджерелами
13. Формування в учнів навичок самоконтролю
14. Забезпечення вчителем мотивації навчання і розвиток пізнавального інтересу учнів
15. Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом
16. Здійснення індивідуального підходу до учнів в процесі навчання і виховання
17. Використання міжпредметних зв’язків
18. Організація позакласної роботи з предмета
19. Здійснення роботи з профорієнтації учнів
20. Організація роботи з невмотивованими учнями
21. Володіння методикою проведення тематичного оцінювання
22. Вивчення і впровадження ППД
23. Оволодіння навичками вікової психології
24. Використання аудіовізуальних засобів та відеотехніки
25. Культура мовлення
26. Реалізація комунікативного підходу до навчання
27. Розвиток загальнонавчальних компетенцій учнів
28. Знання типів і структури уроків
29. Володіння технологією проведення особистісно орієнтованого уроку
30. Використання ігрових елементів, методика проведення нетрадиційних уроків
31. Самоаналіз уроку

Висновки діагностування повинні лягти в основу планування методичної роботи в школі.

ДІАГНОСТИЧНА КАРТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ТА САМООЦІНКИ ГОТОВНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ДО САМОРОЗВИТКУ

Мета: оцінити та визначити рівень сформованості у вчителя вмінь та навичок саморозвитку

І. Мотиваційний фактор (9 – 81 бал)
1 Усвідомлення особистої та суспільної значущості безперервної освіти в педагогічній діяльності 123456789
2. Наявність стійких пізнавальних інтересів у педагогіці та психології 123456789
3. Почуття обов’язку та відповідальності 123456789
4. Допитливість 123456789
5. Прагнення отримати високу оцінку свого саморозвитку 123456789
6. Потреба у психолого-педагогічній самоосвіті (ППС) 123456789
7. Потреба у самопізнанні 123456789
8. Рангове місце ППС серед 9 найбільш значущих для вчителя видів діяльності 123456789
9. Впевненість у своїх силах 123456789
II . Когнітивний компонент (6 – 54 бали)
1. Рівень загальноосвітніх знань 123456789
2. Рівень загальноосвітніх умінь 123456789
3. Рівеньпедагогічних знань та вмінь 123456789
4. Рівень психологічних знань та вмінь 123456789
5. Рівень методичних знань та вмінь 123456789
6. Рівень спеціальних знань 123456789
III . Морально-вольовий компонент (9 – 81 бал)
1. Позитивне ставлення до процесу навчання 123456789
2. Критичність 123456789
3. Цілеспрямованість 123456789
4. Прагнення 123456789
5. Працездатність 123456789
6. Вміння доводити справи до кінця 123456789
7. Самостійність 123456789
8. Сміливість 123456789
9. Самокритичність 123456789
IV. Гностичний компонент (16 – 144 бали)
1. Вміння ставити і вирішувати пізнавальні завдання 123456789
2. Гнучкість та оперативність мислення 123456789
3. Спостережливість 123456789
4. Схильність до аналізу педагогічної діяльності 123456789
5. Креативність та її прояв у педагогічній діяльності 123456789
6. Схильність до синтезу та узагальнення 123456789
7. Пам’ять та її оперативність 123456789
8. Вміння слухати 123456789
9. Вміння володіти різними видами читання 123456789
10 Вміння виокремлювати та засвоювати конкретний зміст 123456789
11 Вміння доводити та відстоювати власні твердження 123456789
12 Вміння систематизувати, класифікувати 123456789
13 Вміння бачити протиріччя та проблеми 123456789
14 Вміння переносити знання й уміння у нові ситуації 123456789
15 Вміння відмовитися від усталених шаблонів 123456789
16 Незалежність суджень 123456789
V. Організаційний компонент (7 – 63 бали)
1. Вміння планувати час 123456789
2. Вміння планувати свою роботу 123456789
3. Вміння перебудовувати систему діяльності 123456789
4. Вміння працювати в сервісному центрі 123456789
5. Вміння орієнтуватися у класифікації джерел 123456789
6. Вміння володіти різними прийомами фіксації прочитаного 123456789
7. Вміння користуватися оргтехнікою та банком комп’ютерної інформації 123456789
VI . Здатність до самоуправління у педагогічній діяльності (5 – 45 балів)
1. Самооцінка самостійної особистої діяльності 123456789
2. Здатність до самоаналізу та рефлексії 123456789
3. Здатність до самоорганізації та мобілізації 123456789
4. Самоконтроль 123456789
5. Працьовитість та старанність 123456789
VII. Комунікативні здібності (5 – 45 балів)
1. Здатність акумулювати і використовувати досвід самоосвітньої діяльності колег 123456789
2. Здатність до співпраці та взаємодопомоги у професійному педагогічному саморозвитку 123456789
3. Здатність організувати самоосвітню діяльність інших 123456789
4. Здатність відстоювати свою точку зору та переконувати інших у процесі дискусії 123456789
5. Здатність уникати конфліктів у процесі спільної діяльності 123456789

Примітка: після заповнення діагностичної карти оцінки та самооцінки і готовності до саморозвитку підраховується загальна і кількість балів:

К-во Просмотров: 368
Бесплатно скачать Реферат: Використання діагностичних карт для оцінювання педагогічної діяльності вчителя