Сочинение: Словообразование

Префікс over- також один з найупливаліших англійських словотворчих засобів. обов'язково

Суфікси виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходяться між корінням та закінченням і входять до складу основи. Не вживаючись незалежно, суфікс, проте, має семантичне навантаження, яке впливає на мовотвір.

Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності:

1. Від суфікса що походить з власної мови, наприклад: darkness. У цих випадках наголос повтору не змінюється;

2. Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу;

3. Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос.

У вживанні прикметників з суфіксами –ic і –ical в окремих випадках діє закон лінгвістичної економії; такі терміни, як botanical, historical, geographical можуть вживатися у скорочених варіантах. Проте різниця у значеннях, скажімо, geographical і geographic, historical і historic, tropical і tropic зберігається.

В ході історичного розвитку лексики обставини склалися таким чином, що основи сполучуються лише з певними афіксами. Здатність основ приєднувати ті чи інші афікси називається комбінуючою. Відомий і інший термін для цього явища – валентність. Комбінуюча здатність залежить від кількох факторів, а саме:

1) певних граматичних категорій основи; окремі суфікси можуть приєднуватися лише до іменника (прикметника, дієслова);

2) смислу (змісту) основи і суфікса; до прикметників, наприклад, що мають негативне значення, не приєднуються префікси in- чи un-;

3) фонетичних особливостей основи і афікса. Так численні суфікси потребують відповідного закінчення основи.

Комбінуюча здатність основ і афіксів традиційно розглядалась за їхніми окремими властивостями. В реальності справи постають таким чином, що морфологічні зміни в основі, префіксація і суфіксація на власній і запозиченій основах утворюють ціле семантичне гніздо із складним переплетінням згаданих явищ. Розглянемо деякі випадки.

Продуктивні суфікси, що чергуються –ar, -er, -or, входить до складу багатьох іменників із значенням “той, хто виконує діло” і приєднуються, головним чином, до дієслівних основ, наприклад: aclor, baker, barber, dancer, racer, wrecker, doctor, painter. Аналіз безпосередньо складових, скажімо, іменника pacifer буде такий: pacifer ім., pac (pacis) лат. корінь, що означає “мир”.

Спостереження над комбінуючою здатністю основ і афіксів дає можливість установити закономірності цього виду словотвору та виділити лексико-граматичні класи деривативів, що особливо потрібно при класифікації неологізмів.

1.2. Складні слова.

Слова поділяються на прості і складні.

Слово може утворюватися шляхом складення двох або більше слів. При цьому приєднується незалежні діючи основи, наприклад: skid-lid “захисний шолом водія”, aircraft “літак”. Якими критеріями слід керуватися у визначенні структури наведених прикладів?

У сучасному мовознавстві форма складного слова вживає на визначення: те, що написано разом, вважається одним словом. Але оскільки писемна мова вторинна, то і в усному мовленні мають бути критерії, за якими слід визначити тип слова. Не дотримуються постійності і лексикографічні джерела слова sunflower може писатися sun-flower і sun flower. Слово sun-burn означає “загар, засмага”, а sunburn – “сонячний опік”. Слова, що пишуться через дефіс, можуть бути і складними словами і словосполученнями.

Другий фактор, що впливає на визначення складного слова – це його значення. Якщо складне слово має одне, відокремлене значення, що відрізняється від значення компонентів, то таке слово можна вважати окремою одиницею. Значення слова handful “пригорщня” охоплює специфічну міру, відмінну від значень слів –full і –hand. Фрази tomato soup чи commander-in-chief вказують на єдність значення, проте не можна з певністю стверджувати, що це окремі слова. Ця особливість стосується багатьох фразеологічних одиниць, наприклад: in the least, to be ahead of.

Існує найважливіша фонетична ознака, що відрізняє складне слово від словосполучення. Це наголос. Якщо слово має один головний наголос то його можна вважати окремим словом, наприклад:

a ’blackbird – a’ black ‘birs

a ‘handful – a’hand ‘full (of)

Словосполучення, що має тенденцію до об’єднання в одне слово, може зазнати навіть фонетичних змін. Це видно на прикладі злиття слів break i fast; у слові breakfast дифтонг [ei] звузився до звуку [e].

У сучасній англійській мові складні слова або композити (compounds words, composites) є наслідком продуктивного процесу словотвору. Складні слова – це такі лексичні одиниці, що складаються з двох і більше основ і вживаються як незалежні форми.

Словоскладення на думку окремих дослідників, є головним напрямком розвитку лексики мови, бо воно – найпродуктивніший тип словотвору. Складні слова розподіляються наступним чином:

1. З точки зору приналежності до різних частин мови (функціонально). Більшість складних слів – це складні іменники типу aircraft, moonshine, red-headed, white-faced, складні дієслова є наслідком подальшої деривації, тобто утворюється від складних іменників, що вже існують, шляхом конверсії, наприклад:

to snub-nose

to deep-root

to bad-test

Складні прислівники і сполучники складають незначну частину із загальної кількості композитів; неологізми серед них не зустрічаються. Слова типу inside, within, існують у мові протягом давнього часу. На увагу заслуговують ще й такі факти. Значна кількість старих слів застаріла, що дає змогу окремим дослідникам вважати словоскладання непродуктивним видом словотвору. Головна ознака зовнішнього характеру складного слова полягає у його відокремлені від фрази; остання утворюється за певними синтаксичними правилами, тоді як складне слово має власні правила словотвору.

2 розподіляються складні слова і у відповідності з типами словотвору. Два види композиції охоплюють власне композити і ті слова, що утворені водночас за двома зразками – словоскладання і деривації. Останні утворення - похідного типу.

До дериваційних складних слів слід віднести і похідні складні іменники, наприклад: a hold-up, big to hold up, a cast-away, big to be cast away. Конверсія у таких випадках перетворює дієприслівникові фрази у слова. До складних слід віднести також фрази яки набули статусу композитів завдяки широкому вжитку, що спонукало до їхнього орфографічного оформлення як окремих лексичних одиниць. Для прикладу пошлемося на прикметники middle-of-the-road “половинчастий”, never-to-be-forgotten “незабутній”.