Будова улотриксу дайте ответ пж

Улотрикс - рід рослин, який відноситься до відділу зелені водорості. Даний рід об'єднує більше 25 видів, поширених, головним чином, у прісних водоймах. Рідше представники цієї групи водоростей зустрічаються в морях. Часто на підводних твердих субстратах утворюється тина, що складається з особин улотрикса. Талом. На відміну від вольвокса, клітини улотрикса розташовані в один ряд, формуючи довгу нитку, іноді до 10 см. Таким чином, диференціація таллома нитчаста. Нитки улотрикса нерозгалужені, прикріплені до підводних предметів. Різоїдальна клітина, за допомогою якої водорість кріпиться до субстрату, безбарвна, відрізняється від інших клітин слані. У кожній типовій клітині водорості велика частина зайнята вакуолю, заповненою клітинним соком. Покриває її целюлозна оболонка. Одне ядро і кільцеподібний хлоропласт із піреноїдамі розташовані поблизу стінки. У хлоропласті на світлі здійснюється фотосинтез, як і в інших зелених рослин. Харчування цих водоростей автотрофне. Розмноження. Розмноження улотрикса відбувається вегетативним шляхом, а також безстатевим і статевим способами. При вегетативному розмноженні з фрагментів ниток можуть з'являтися нові рослини. При безстатевому розмноженні будь-яка клітина нитки, крім різоїдальної, може розділитися на 4-32 зооспори, які потрапляють у воду в слизовому міхурі. Після прикріплення до твердого предмету кожна може прорости в окрему нитку. Статевий шлях розмноження здійснюється при утворенні в будь-який з клітин материнської водорості двуджгутикових гамет. При виході у воду вони попарно зливаються з утворенням чотирьохджгутикової зиготи, яка, осідаючи на субстрат, дає початок одноклітинному спорофіту. Після поділу формуються гаплоїдні зооспори, з яких проростають молоді нитки улотрикса. Значення. Найпоширеніший і добре вивчений вид - улотрикс оперезаний. На думку вчених, значення улотрикса в процесі еволюції дуже велике. Вважається, що саме ця група організмів дала початок багатоклітинним зеленим водоростям.Улотрикс дуже поширений у річках, живе, прикріплюючись до підводних предметів, утворюючи яскраво-зелені обростання. Баговиння улотрикса складається з нерозгалужених ниток різної довжини, які на початку росту прикріплюються до субстрату безбарвною видовженою клітиною — ризоїдом. Клітини ниток циліндричні або бочкоподібні, короткі. Кожна клітина має ядро, пристінний хлоропласт у вигляді неповного кільця і один або кілька піреноїдів. Розмноження вегетативне, безстатеве і статеве. При вегетативному розмноженні нитка улотрикса розпадається на короткі сегменти, кожний з яких росте, утворюючи нову нитку. Безстатеве розмноження здійснюється за допомогою зооспор, які формуються в клітинах. Зооспори — яйце або грушоподібні клітини з чотирма джгутиками на передньому кінці, червоним вічком і двома пульсівними вакуолями. Кожна зооспора, вийшовши назовні, через деякий час прикріплюється до субстрату і проростає в дорослу особину. При статевому розмноженні в клітинах нитки формуються гамети, подібні до зооспор, однак лише з двома джгутиками. Гамет у кожній клітині більше, ніж зооспор. З'єднуючись попарно, гамети однієї й тієї самої або частіше різних ниток утворюють зиготу. Вона залишається рухливою недовго, скоро осідає на дно водойми, втрачає джгутики і вкривається товстою оболонкою, що захищає її від несприятливих умов. Під час проростання зиготи відбувається редукційний поділ з утворенням 4—16 гаплоїдних особин.