Допоможіть скласти казку у світі комах. По природознавству 3 клас

Серед високих гір чи широких ланів, біля швидкої річки або спокою ставка стояла собі хатинка. Біленька, чепурна. І жила там господиня, яка дуже любила квіти. Великі та маленькі, червоні, білі, блакитні цвіли вони в саду з ранньої весни до пізньої осені. Господар тримав пасіку. Але, крім бджілок, у квітник полюбляли й інші комахи заглядати. От, скраю, поселився Цвіркун. Кожного вечора він витягував свою скрипку і награвав веселих літніх мелодій. Якось почув ту вечірню пісню Світлячок, що жив неподалік у лісі. І так заслухався... -- А ходи сюди, до нас, жити. Вдень будеш відпочивати, а ввечері мурашок і бджіл додому проводжати, а то часто губляться. Малий Світлячок погодився. Це буде його перша робота. Поселився він під старим пеньком, в якому господиня землі насипала і квіти якісь посадила. Вночі по садку з ліхтариком політав, мурашку додому привів. А мурашник був біля вишні. Поруч росли трояндові кущі. Малий ледь на колючку не налетів. "Що це таке? Треба Цвіркуна попитати." Вранці, ще як світало, новий мешканець саду сидів поруч з скрипалем: -- Вдень тут справжня краса. Цвітуть і братчики, і півники, і троянди з тими колючками. А пахощі які! Сюди на екскурсію всі комахи з околиць летять. -- А зараз все спить. Всі квіти поховались, -- засмутився Світлячок. -- І я вдень сплю, нічого не побачу. Та над хаткою у нього з'явились перші паростки. Маленький жучок перед нічною роботою завжди вилітав на пеньок, щоб глянути, як справи. Одного разу він помітив поруч з корінцями когось дуже довгого. -- Ти хто? Я тебе тут ще не бачив. Не псуй квітів. Я так хочу, щоб у мене над домівкою виросла краса. -- Не хвилюйся, я Черв'ячок-Дощовичок. І тепер теж працюю тут -- землю розпушую, щоб рослини краще росли. Так у Світлячка з'явився новий товариш. Вони ввечері і вранці разом пили чай серед зеленого листя і мріяли побачити квіти. Минув час. Ніхто не скаже, скільки. І на клумбі у пеньочку виросли пуп'янки. Жучок щоранку прилітав подивитися, чи нема ще квіточок. І от якось ввечері, коли Світлячок розливав чай для себе, черв'ячка і цвіркуна, останній застрибнув у двері: -- Там квіточки. Рожеві. І так гарно пахнуть. Чай залишився на столику, а троє друзів наверху любувалися квітами. Тендітні квіточки розкрили по чотири пелюсточки і пахли так сильно, що Цвіркун засміявся: -- Тепер Світлячок знайде домівку навіть без свого ліхтарика. А малий жучок з ліїтариком радів, що саме для нього цвістимуть і вночі такі гарні квіти.