Характеристика галузевої структури промисловості України. Які зміни відбулися ?

Промислове виробництво країни розміщене нерівномірно. На його гео-графію  впливає  територіальний  поділ  праці,  відмінності  в  історичних, природних та економічних умовах окремих регіонів України. Більшість  сучасних  промислових  підприємств  має  певну  спеціаліза-цію,  тобто  виготовляє  однорідну  продукцію.  Це  сприяє  зниженню  ви-трат і підвищенню продуктивності праці, що виміряється кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції, або кількістю продукції, виробленої  за  одиницю  часу.  Багато  спеціалізованих  підприємств  коо-перуються  між  собою,  що  проявляється  в  тісному  співробітництві  між ними  з  метою  виготовлення  певної  продукції.  Особливо  це  характерне для машинобудування. Суспільство  зацікавлене  у  високій  продуктивності  праці.  Чим  вона вища, тим вища ефективність виробництва, що визначається співвідно -шенням виробленої продукції й витрат (сировина, матеріали, праця) на його виготовлення. Показником ефективності є собівартість  — фінансові витрати підприємства на виробництво й реалізацію одиниці продукції. Ще  одним  шляхом  підвищення  ефективності  виробництва  є  раціо-нальна територіальна структура господарства. Вона передбачає науково обґрунтоване розміщення взаємозалежних галузей і виробництв на тери -торії держави та вдосконалення наявних. В Україні найвища концентрація добувних та обробних підприємств галузі характерна для індустріально розвинених областей із переважан -ням важкої промисловості (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Лу -ганська). Високий рівень розвитку обробної промисловості характерний для Київської (включаючи Київ), Харківської, Львівської та Одеської об -ластей, де основні виробництва зосереджені в обласних центрах. Загалом рівень концентрації промислового виробництва країни є високим. У майбутньому пріоритетним напрямком у промисловій політиці має ста-ти прискорення розвитку наукоємних і високотехнологічних виробництв, підвищення  конкурентоспроможності  продукції  галузі.  Для  цього  необ-хідно підтримати вітчизняних товаровиробників; більше використовувати національні  науково-технічні  розробки;  сприяти  впровадженню  у  вироб-ництво  нових  видів  продукції,  матеріалів  і технологій;  зменшити  витрати сировинних, енергетичних і трудових ресурсів на одиницю продукції. Ознакою змін у промисловості має стати зростання ролі сучасних галу-зей обробної промисловості, передусім точного машинобудування.