Приказки з диеприкметником

Помог бы ,но не могу .(

Дієприкметник відноситься до особливої форми дієслова та виражає ознаку предмета за дією або станом. Наприклад: зроблений (такий, що його зробили). Дієприкметник, моє властивість поєднувати ознаки таких частин мови, як дієслово і прикметник, отже поєднує в собі і граматичні особливості цих частин мови та відповідає на питання: «який?», «яка?», «яке?», «які?». Наприклад: намальований, омріяна, насичене, палаючі, створені. Слід зазначити, що як і у прикметника, дієприкметник в початковій формі має називний відмінок і стоїть в однині чоловічого роду. І якщо порівнювати прикметники з дієприкметниками, то першим властиво називати постійні ознаки предмета, а от дієприкметникам властиво виражати ознаки, які залежать від розвитку в часі. Отже, дієприкметник спроможний не тільки вказувати на ознаку, а й виражати дію або стан, пов'язаний з цією ознакою. Тому можна з впевненістю сказати, що дієприкметник являється не окремою частиною мови, а особливою формою дієслова. Як правило, найчастіше у реченнях дієприкметник може бути присудком або означенням. Наприклад: Блищала обледеніла ковзанка. На дворі кружляло опавши листя. Отже дієприкметник пов'язаний з прикметником такими ознаками: • По-перше, відповідає на такі ж саме питання: який? яка? яке? які? • По-друге, змінюється за родами, числами, відмінками; • По-третє, стоїть у тому ж роді, числі і відмінку, що й іменник, із яким пов’язаний; • Та має такі самі відмінкові закінчення. Дієприкметник пов'язаний з дієсловом за такими ознаками, як: • По-перше, це теперішній чи минулий час. Наприклад: схвильований, незабутній; • По-друге - це доконаний чи недоконаний вид. Наприклад: мальований, намальований; • По-третє – це залежність від нього іменника, займенника або прислівника. Наприклад: знесилений працею, зачарований тобою, прочитаний голосно. Також, слід запам’ятати, що дієприкметники можуть бути лише в теперішньому або минулому часі, а от майбутнього часу вони не мають. Наприклад: засинаючий (тепер. ч.), заснулий (мин. ч.).