Пряме значення слова былка

БІ́ЛКА , и, ж. 1. Невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах. Десь у хвойній верховині завовтузилася білка (Донч., II, 1956, 7). ◊ Крути́тися як (на́че) [та] бі́лка в ко́лесі див. крути́тися; Обідра́ти як (мов, на́че) бі́лку див. обдира́ти. 2. Хутро цього гризуна. Від кожного двору по білці данину брали (Мирний, V, 1955, 268).