Регенерація та її значення

Регенерація(від латин. regeneratio — відродження, відновлення) — здатність організмів відновлювати втрачені або пошкоджені органи і тканини, а також відновлювати цілий організм із його частини. Хоча термін можна застосовувати практично до будь-якого процесу загоєння ран, зазвичай він означає значно складніший процес, за якого відновлюються втрачені органи або частини тіла, роз’єднані нервові зв’язки тощо.Термін «регенерація» був запропонований у 1712 р. вченим Р. Реомюром, який вивчав регенерацію ніг річкового раку.Регенерація спостерігається в природних умовах, а також може бути викликана експериментальним шляхом.У багатьох безхребетних можлива регенерація цілого організму із шматочка тіла. У високоорганізованих тварин це неможливо — регенерують лише окремі органи або їх частини. Регенерація може відбуватися шляхом відновлення тканин на раневій поверхні, перебудови частини органу, що залишилася, на новий або шляхом росту залишку органу без зміни його форми. Уявлення про ослаблення здатності до регенерації у міру підвищення організації тварин є помилковим, оскільки процес регенерації залежить не тільки від рівня організації тварини, але й від багатьох інших чинників, і характеризується мінливістю. Неправильним є також твердження, що здатність до регенерації закономірно знижується із віком; вона може і підвищуватися в процесі онтогенезу, але в період старості зазвичай спостерігається її зниження.Більшою мірою регенерація притаманна рослинам і безхребетним тваринам, меншою — хребетним.У біологічному аспекті регенерація є пристосувальним процесом, сформованим у ході еволюції, який притаманний усьому живому і спрямований на відновлення структури та функції тканини. Значення регенерації полягає в матеріальному забезпеченні гомеостазу на різних рівнях структурної організації живої матерії. от і все