Скласти твір за поданим планом:1.Теплий літній ранок на березі річки.2.Хлопці розробляють план дій.3.Несподівана знахідка.4.Необачність чи недбалість.5.Допомога прибула вчасно.6.Складна операція.7.Життєвий урок. НАПЕРЕД  ДЯКУЮ!

РІДНІ КРАЄВИДИ Ледве дихнуло весняним теплом — набубнявіли на деревах бруньки, ось-ось виткнуться листочки. Усе в природі прокидається, оживає, мовби земля прибирається в коштовні шати.  А ген, у ліску, заголубіли проліски, зайнялися фіолетом гострі шоломи рясту. Понад озерцями, понад розливами в левадах жевріють перші квіточки. Ти стоїш перед цим раннім дивом, і складаються тобі рядки: Квітень приплив у човні, перейшов усім шлях уповні, голубий його човен ранніми квітами повен. Ледве пташок він зачує, найкращі квітки за пісні подарує. О-о, ті пташки, мабуть, ніколи такі веселі не бувають, як зараз. Радіють, що повернулися з далекої дороги, радіють, що добре їх зустріли на рідній землі.  Пересвистуються шпаки, витинає круті колінця дрізд, заливається співом зяблик. А онде — журавель обізвався раз, удруге, втретє, але наче різними голосами. Ти дивишся в небо, а попід хмарами двоє — журавель і журавочка. Мовби танок якийсь водять у небі і курличуть. Але не так сумливо, як восени, а заклично, бентежно, переможно: повернулися!.. Веселики любі! Майнеш за село, і тебе зачаровує небесний переливчастий дзвіночок — висить угорі на невидимій ниточці. Зривається, падає, та його підхоплює хтось — і  він дзвенить знов.  Жайвір.  Такий малесенький, а такий голосний... Пройшов трохи — озимина зеленіє, а там, удалині, мов острівець, три тополі височать у полі, вибирають собі весняну барву. А людей скільки усюди — і малих, і дорослих! Слухають жайворових пісень. Та й робота у полі на порі стала. Ти знаєш, що більше так не повториться. Цвістимуть квіти, співатимуть пташки, заходитиме сонце, але вже по-іншому, хай там краще чи гірше, але ж не так... Отож пильнуй, як іде весна, придивляйся до її чарів, прислухайся до її голосу й ходи. Примічай, чим напуває вона землю і як голубить сонячним промінням, легеньким вітерцем. Дмитро Чередниченко  КВІТЕНЬ День у квітні довше сонцем квітне. Сніг розтав на вигрітій землі. Малюки на ручаї блакитні паперові носять кораблі. Хоч немає ні дощів, ні зливи, квітень-місяць — справжній водолій. Він вихлюпує річок розливи, підмива пісок береговий. Підпливають верби кучеряві, і синіють луки заливні. Та на змоклій лісовій галяві засиніли проліски дрібні. І безлиста розцвіла ліщина, загляда сережками в потік. Заквітчатись поспіша вільшина... Ліс— неначе весняний квітник. Валентина Ткаченко Як ти розумієш вислови: День у квітні довше сонцем квітне; Підпливають верби кучерявії Чому квітень-місяць  —  справжній водолій? Як про це сказано у вірші? До іменників ручаї, верби, проліски, ліщина добери з вірша прикметники. З якою метою їх ужито? Вивчи вірш напам'ять.       Природа звучить безліччю голосів. І лише чутливе вухо здатне їх розрізнити. Звуки природи можуть багато розказати нам, викликати різні почуття: здивування, захоплення, радість... А буває, що шум, гуркіт, свист природних явищ лякає людей. Прочитай, як по-різному у творах описано звуки вітру, грому, дощу, голоси дерев, птахів.