Ответ(ы) на вопрос:
Я відкриваю двері в літо,
Де теплим сонечком зігріто
Повітря, небо, землю, води,
Де все росте і плодородить. Й мені дістанеться роботи:
Лише встигай бур’ян полоти
І проганяти без перерви
З плодів жуків, пташок і черви. ЛИПЕНЬ Від спеки можна закипіти.
Я ж в холодочку не лежу.
Що брат не встигне доробити,
Те я йому допоможу. Цвітуть довкола густо липи
І бджоли мед несуть в село...
Узимку чаю з цвітом випий –
Простуди – наче й не було! СЕРПЕНЬ Я – завершальний місяць літа.
Мені в цей час – не заважай.
Не можу й хвильки відпочити –
Спішу зібрати урожай. Колись жита серпом косили,
Від того й Серпнем звуть мене.
Тепер комбайни мчать стосилі,
Їх дядько Серп не дожене. Теплінь Яка теплінь! Немає зовсім спеки,
І вся земля одним теплом цвіте.
В заплавах поспиналися лелеки –
Їм чути навіть, як трава росте. Я на човні. А озеро – прозоре,
І в нім життя клекоче і буя.
Дрімають верби в сонячнім просторі,
І в озері на дні розтанув я. Яка теплінь! Не буде громовиці,
Голубить світ ласкава ця теплінь.
На лузі скошенім нестрижені копиці,
Як дітлахи, біжать у далечінь. Не знаю я, навіщо жить на світі.
В нім стільки лиха, зла, куди не кинь.
Та, мабуть, варт хоч день один зустріти,
Коли бува така ясна теплінь. Вишеньки Поблискують черешеньки в листі зелененькім, черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Дівчаточко й хлопчаточко під деревцем скачуть, простягають рученята та мало не плачуть. раді б вишню з’їсти, та високо лізти, ой раді зірвати, та годі дістати! - Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі? - Ой того ми так високо виросли на гіллі, - якби зросли низесенько, чи то ж бо доспіли?
Леся Українка
Не нашли ответ?
Похожие вопросы