Твiр-роздум на морально-етичну тему за трагедiею Шекспiра(10 речень)

Знаменита трагедія В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» уперше була поставлена 1595 року. Пройшли сторіччя, але й сьогодні, як у часи Шекспіра, ця «сумна повість» змушує тріпотіти серця, як продовжує хвилювати нас ця вічна тема — тема трагічно перерваної любові.Перша трагедія Шекспіра — трагедія великого людського почуття, що зіткнулося з нелюдським світом.Сюжет «Ромео і Джульєтта» веде нас до стародавньої італійської народної легенди, згідно з якою події, описані Шекспіром, справді мали місце на початку XIV століття в місті Вероні. Ще й тепер у цьому місті показують легендарну «гробницю Джульєтти». Шекспір був далеко не першим, хто опрацював цей сюжет, але він перший зумів зробити з нього геніальний художній твір.Основна тема шекспірівської трагедії — викриття нескінченних міжусобних чвар. Ці чвари погубили двох чудових молодих людей. Ніхто зі старійшин роду Монтеккі і Капулетті вже не пам’ятав, через що почалася ця ворожнеча, але вона захопила і молодь, заважаючи їй жити. У родині Капулетті росте дочка. Джульєтті лише тринадцять років, вона слухняна, шанує батьків. Але її покірність має межу. І ім’я їй — Ромео Монтеккі. Світле почуття до сина ворогів своєї родини неминуче вступає в суперечність із традиціями, з волею батьків. Ромео, довідавшись, хто його кохана, відчуває наближення грози. Але любов для нього сильніша за смерть. Проти закоханих увесь світ. Ромео в сутичці з Тибальтом, двоюрідним братом Джульєтти, вбиває його і під загрозою страти змушений залишити місто. Але святий обряд вінчання уже відбувся. Розлука гірше від смерті. Трагічна розв’язка наближається. Джульєтта випиває сонне зілля. Довідавшись про «смерть» коханої, Ромео п’є отруту. Прийшовши до пам’яті після сну, Джульєтта бачить, що сталося непоправне, і, вихопивши кинджал із піхов Ромео, заколює себе.«Ромео і Джульєтта» прославляє вірність почуття. Шекспір тим переконливіше розповідає про вірність Джульєтти, що він описує її нареченого, Паріса, аж ніяк не виродком і не злодієм. Паріс — красень і відданий Джульєтті: вмираючи, він просить поховати його разом із Джульєттою. Але він не розуміє її почуттів — так трапляється.Ромео і Джульєтта гинуть, але не розлучаються. Вони вмирають разом, їхня любов перемагає смерть, тому що загибель молодих людей назавжди усуває вікову ворожнечу. їхня смерть змушує задуматися Монтеккі і Капулетті, правителів Верони й усіх, хто залишився в живих. Чи не час покінчити з кривавими чварами?Две равно уважаемых семьиВ Вероне, где встречают нас событья,Ведут междоусобные боиИ не хотят унять кровопролитья.Друг друга любят дети главарей,Но им судьба подстраивает козни,И гибель их у гробовых дверейКладет конец непримиримой розни.Над могилою загиблих споруджують золотий пам’ятник для прийдешніх поколінь. До них і звертається Шекспір своєю трагедією. Великий гуманіст ніколи не втрачав віри в життя, і як пам’ятник цієї віри до нас дійшов один із найкращих творів світової літератури «Ромео і Джульєтта».